Поодинокі непухлинні поліпи не малігнізуються, однак при генетично обумовлених синдромах поліпозу, напр., синдромі Пейтца-Єгерса та ювенільному поліпозі, ризик малігнізації підвищений, тому необхідним є проведення контрольних ендоскопічних досліджень.
1. Ювенільні поліпи: гамартоми, найчастіший тип поліпів і найчастіша причина кишкової кровотечі у дітей та молоді; зазвичай поодинокі у прямій або сигмоподібній кишці, але можуть бути множинні (синдром ювенільного поліпозу).
2. Синдром Пейтца-Єгерса: гамартоми, можуть спостерігатись у кожному відділі ШКТ, найчастіше — у тонкому кишківнику; проявляється зазвичай у молодих людей кровотечею з прямої кишки, анемією, інвагінацією кишківника. Для синдрому Пейтца-Єгерса, що успадковується за аутосомно-домінантним типом, додатково характерна пігментація шкіри навколо рота та слизової оболонки.
3. Поліпи, асоційовані з синдромом Коудена (Cowden): найчастіше це гамартомні і запальні поліпи, однак також спостерігаються аденоми, ліпоми, лейоміоми і гіперпластичні поліпи. Синдром Коудена характеризується появою численних гамартом і/або неоплазій у різних органах, зокрема в шкірі, слизових оболонках, молочних залозах, щитовидній залозі, ендометрії та головному мозку. Спричинений гермінальною мутацією гену PTEN та має аутосомно-домінантний тип успадкування.
4. Запальні поліпи (псевдополіпи): виникають при запальних захворюваннях товстого кишківника, найчастіше при ВК.