Паралітична кишкова непрохідність

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Причини:

1) перитоніт — найчастіші причини, перераховані послідовно:

а) гострий апендицит;

б) у чоловіків — перфорація пептичної виразки, у жінок —аднексит;

в) захворювання жовчних шляхів і підшлункової залози;

г) інші перфорації ШКТ (травми, запальні хвороби);

2) ниркова колiка, що супроводжує сечо-кам’яну хворобу або інфекцію сечової системи;

3) жовчна коліка;

4) метаболічні розлади (кетоацидоз при цукровому діабеті або отруєнні етанолом, уремія, гіпо- і гіперкаліємія, рідше — порфірія);

5) ретроперитонеальна або інтраперитонеальна гематома (розрив аневризми аорти, розрив селезінки, перелом хребта);

6) ішемія кишківника — гостра (тромбоз [напр. на атеросклеротичній бляшці], або емболія [напр. внаслідок фібриляції передсердь] мезентеріальної артерії або черевного стовбуру), або хронічна (із загостренням — атеросклероз артерій черевної порожнини);

7) ЛЗ (опіоїди, антихолінергічні препарати);

8) хвороби органів грудної клітки — інфаркт міокарда, нижньодольова пневмонія.

КЛІНІЧНА КАРТИНА

1. Суб’єктивні симптоми: характерна тріада симптомів непрохідності ШКТ →вище; біль сильний та постійний, а його проекція може відповідати локалізації причини →рис. 4.29-1.

2. Об’єктивні симптоми:

1) перистальтика не вислуховується (тиша у черевній порожнині);

2) симптоми перитоніту — м’язовий захист (посилений тонус м’язів живота, який підсилюється при незначному натискуванні), біль при кашльовій пробі, симптом Щоткіна-Блюмберга (сильний, раптовий біль, що індукується припиненням натискування рукою на передню черевну стінку) і, часто, підвищення температури тіла.

Рисунок 1. Характер болю та м'язовий захист при деяких захворюваннях, що супроводжуються паралітичною кишковою непрохідністю: перфорація пептичної виразки ( A), печінкова коліка ( Б), гострий холецистит ( B), гострий панкреатит ( Г), апендицит ( Д), аднексит ( E), перфорація дивертикулу сигмоподібної кишки ( Є), ниркова коліка ( Ж).

ДІАГНОСТИКА

Найсуттєвішою є якнайшвидша постановка діагнозу перитоніту, оскільки зволікання з хірургічним втручанням може спричинити розвиток ССЗР (SIRS) →розд. 18.8, а в результаті — загрозливої для життя поліорганної недостатності. Про причину може свідчити характерний анамнез або напрямок розповсюдження та іррадіації болю.

Допоміжні дослідження

1. Загальний аналіз периферичної крові: при перитоніті зазвичай збільшення кількості лейкоцитів і відсотка нейтрофілів, а з часом — підвищення гематокриту і збільшення кількості еритроцитів внаслідок прогресуючого зневоднення.

2. Біохімічний аналіз крові: з метою встановлення причини (→вище) суттєвим є визначення ферментів підшлункової залози, СРБ, глікемії, параметрів функції нирок і концентрації електролітів, а також газового складу артеріальної крові.

3. Візуалізаційні дослідження

1) УЗД черевної порожнини може виявити вільну рідину у черевній порожнині, конкременти у жовчних шляхах і сечовій системі та зміни у жовчному міхурі і підшлунковій залозі;

2) оглядова РГ черевної порожнини, у позиції стоячи або лежачи на боці (у тяжкохворих), із горизонтальним напрямком пучка рентгенівських променів може виявити повітря у черевній порожнині, що є достовірним симптомом перфорації ШКТ →рис. 4.29-2. Інші рентгенологічні симптоми не настільки характерні.

4. Лапароскопія при діагностично сумнівних випадках.

Рисунок 2. Оглядова РГ у вертикальній позиції з захопленням куполів діафрагми — перфорація виразки шлунка з візуалізацією вільного газу (стрілки) під куполами діафрагми.

ЛІКУВАННЯ

Завжди необхідною є консультація хірурга. Консервативна терапія показана у випадку метаболічної причини, у частині випадків ниркової і печінкової коліки (протибольове лікування), а в інших ситуаціях — найчастіше необхідна лапаротомія або лапароскопія і відповідні хірургічні дії. Перед операцією може бути необхідною протишокова терапія, передусім корекція волемії і відновлення функції нирок.