GAVE-синдром

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

GAVE–синдром (синдром «кавуна») — це розширення капілярів слизової оболонки препілоричного відділу шлунка; рідко (≈4 %) є причиною неварикозної кровотечі з верхнього відділу ШКТ. Спостерігається передусім у жінок старшого віку, часто співіснує з цирозом печінки (із портальною гіпертензією або без), хронічною хворобою нирок, аутоімунними захворюваннями (синдром Рейно, системна склеродермія, синдром Шегрена), серцевими захворюваннями, після трансплантації гемопоетичних клітин.

КЛІНІЧНА КАРТИНА

GAVE-синдром проявляється кровотечею із верхнього відділу травного тракту — переважно хронічною та прихованою, рідше гострою, яка приводить до анемії. Рідко спостерігається безсимптомний перебіг.

ДІАГНОСТИКА

Діагностика базується на специфічній макроскопічній картині при ендоскопічному дослідженні. Під час гастроскопіі виявляють численні дрібні, неправильної форми, дилятовані та звивисті судини (ектазії) слизової оболонки шлунка, типово наявні у препілоричній частині, які формують червоні смуги вздовж складок і доходять до пілоруса — т. зв. картина кавуноподібного шлунка. Зміни також можуть мати вигляд нерегулярних, дифузних вогнищ та іноді виявлятися в кардіальній частині. При натисканні щипцями для біопсії бліднуть. Така картина вимагає диференційної діагностики з вторинною гастропатією при цирозі печінки і портальній гіпертензії (яка типово спостерігається у тілі та дні шлунка, а її проявами є мозаїчна поверхня слизової оболонки, численні дрібні червоні плямки та інтрамукозні петехії бурого кольору) поряд із запальними змінами слизової оболонки шлунка.

ЛІКУВАННЯ

1. Безсимптомні та некровоточиві зміни: не потребують лікування.

2. Симптомні зміни: в основному лікуються ендоскопічними методами — найчастіше виконується термічна абляція із застосуванням аргон-плазмової коагуляції (як правило необхідно провести декілька процедур з інтервалом у декілька тижнів). Зменшення кровотечі та потреби у проведенні гемотрансфузій досягається у 50–80 % випадків. У зв’язку із високим ризиком рецидиву кровотечі рекомендується проводити щорічні контрольні дослідження та, у разі потреби, повторні ендоскопічні процедури. При неефективності ендоскопічного лікування зважте доцільність застосування гормональної терапії естроген-прогестероновими препаратами або аналогами соматостатину (октреотид). Інші ЛЗ, що застосовуються: талідомід, антагоністи серотоніну, транексамова кислота, глікокортикостероїди та циклофосфамід (дані про ефективність обмежені). При значній обширності змін та неефективності ендоскопічного і фармакологічного лікування зважте доцільність хірургічного лікування (антректомія).

3. Симптоматичне лікування: поповнення дефіциту заліза та, у разі необхідності, гемотрансфузії.