Біліарний рефлюкс-гастрит

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Біліарний рефлюкс-гастрит — це незапальне пошкодження слизової оболонки шлунка, спричинене тривалою експозицією до жовчі, найчастіше після резекції за Більрот ІІ, інколи після холецистектомії або внаслідок дуодено-гастрального рефлюксу. Може протікати безсимптомно, або з диспептичними симптомами.

Діагноз на підставі ендоскопічної картини: виражена гіперемія слизової оболонки шлунка («червона слизова оболонка»), інкрустація слизової оболонки кришталиками жовчі (просто наявність жовчі у просвіті шлунка не дає підстав, щоб діагностувати біліарний рефлюкс-гастрит). При гістологічному дослідженні біоптатів слизової оболонки шлунка не виявляють клітинних інфільтратів (хіба що співіснує напр., зараження H. pylori).

Лікування: періодично прокінетичний ЛЗ (напр., ітоприд, або ЛЗ, що містить альгінову кислоту). Результати клінічних випробувань свідчать про те, що застосування урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) у дозі 300 мг/добу може полегшити симптоми жовчного рефлюксу (для оцінки ефекту цієї терапії слід використовувати УДХК протягом щонайменше 4–8 тиж.). Зміни способу життя та дієти, рекомендовані при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, також можуть допомогти полегшити симптоми. У хворих після часткової резекції шлунка → хірургічна реконструкція (Roux-en-Y).