Стороннє тіло в ШКТ

ВИЗНАЧЕННЯ Тa ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Заковтування і затримка сторонніх тіл у ШКТ найчастіше спостерігається у дітей. У дорослих частою причиною необхідності втручання є затримка харчової грудки в стравоході — найчастіше в результаті постзапального стенозу, еозинофільного езофагіту або пухлини (раку) стравоходу; рідше причиною можуть бути дивертикули стравоходу (зокрема дивертикул Ценкера), кільце Шацького і ускладнення хірургічного лікування (напр. стеноз в місці анастомозу після часткової резекції стравоходу або шлунка) та радіотерапії, а також захворювання ЦНС, які супроводжуються дисфагією.

Клінічна картина

1. Стороннє тіло стравоходу: практично завжди спричиняє симптоми (дисфагія, одинофагія, біль за грудиною, відчуття перешкоди в стравоході, нудота і блювання). Симптоми з боку системи дихання, такі як поперхування, задишка, гортанний стридор, виникають в результаті аспірації слини чи компресії трахеї стороннім тілом. Гіперсалівація і неможливість ковтати свідчать про тотальну обструкцію просвіту стравоходу.

2. Стороннє тіло нижче стравоходу: зазвичай без симптомів, натомість може призвести до суттєвих ускладнень, таких як перфорація ШКТ. Симптоми перфорації: гарячка, тахікардія, перитонеальні симптоми, підшкірна емфізема і набряк шиї.

діагностика

Анамнез повинен включати інформацію про часовий проміжок події і різновид проковтнутого стороннього тіла.

Допоміжні дослідження

1. РГ: харчова грудка без кісток не вимагає радіологічної діагностики. У випадку інших сторонніх тіл проведіть РГ шиї, грудної клітки і/або живота, краще у 2-х проекціях (передній та бічній). Класичні  РГ мають обмежену ефективність (≈50 % хибно-негативних результатів), в основному за рахунок слабкого поглинання рентгенівських променів більшістю сторонніх тіл, таких як деревина, пластик, скло. Уникайте введення барієвого контрасту з огляду на можливість аспірації та гіршу візуалізацію у випадку подальшого виконання ендоскопічної процедури.

2. КТ: показана у сумнівних випадках і при підозрі на суттєві ускладнення, такі як перфорація.

3. Ендоскопія: дослідження, яке підтверджує наявність стороннього тіла в ШКТ, і разом з тим базова терапевтична процедура. У випадку затримки харчової грудки в стравоході без вагомої органічної причини  зробіть біопсію і гістологічне дослідження з метою заперечення еозинофільного езофагіту.

лікування

Консервативна терапія

Можлива при безсимптомних, невеликих і тупих предметах, розташованих нижче стравоходу (зазвичай їх видалення відбувається через 1–2 тиж. від потрапляння в шлунок). Виконуйте оглядову РГ черевної порожнини кожного тижня для оцінки пасажу стороннього тіла по ШКТ. У випадку його затримки в шлунку через 3–4 тиж. показана ендоскопічна процедура.

Медикаментозна терапія має обмежене застосування і не повинна бути причиною відтермінування ендоскопічного чи хірургічного лікування; існують нечисленні повідомлення про ефективність глюкагону при лікуванні затримки стороннього тіла в стравоході.

Ендоскопічне лікування

Необхідне у 10–20 % пацієнтів. Часовий проміжок, у який проводять ендоскопічну процедуру, залежить від різновиду та локалізації стороннього тіла в ШКТ:

1) екстренна процедура (найкраще до 2 год, найпізніше до 6 год) — гострі сторонні тіла і батарейки в стравоході та сторонні тіла, які повністю обтурують просвіт стравоходу;

2) прискорена процедура (впродовж 24 год) — невеликі, тупі сторонні тіла в стравоході, а також магніти, батарейки, гострі або довгі (>5–6 см; можуть вклинитись у згин дванадцятипалої кишки) предмети в шлунку;

3) планова процедура (впродовж 72 год) — сторонні тіла середнього розміру (діаметром >2–2,5 см [можуть вклинитись у пілорус або ілеоцекальний клапан] і довжиною <5–6 см) в шлунку.

У випадку затримки харчової грудки в стравоході, достатньо делікатно проштовхнути її в шлунок кінцем ендоскопу. В інших випадках лікування полягає у захопленні стороннього тіла відповідним інструментом (кліщі, петля, сітка, кошик Дорміа) і видалення його з ШКТ. З метою захисту дихальних шляхів і стінок стравоходу від пошкодження рекомендовано застосовувати додаткові пристрої, такі як туби чи латексні насадки, які накладають на кінець ендоскопу. При високому ризику аспірації перед ендоскопічною процедурою показана ендотрахеальна інтубація.

Хірургічне лікування

Необхідне у ≈1 %  випадків, в основному після невдалого ендоскопічного лікування. Показання до ургентної операції: перфорація ШКТ, кровотеча, яку неможливо зупинити ендоскопічно, а також тонкокишкова непрохідність внаслідок вклинення стороннього тіла.