Рак жовчного міхура

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Найчастіше — аденокарцинома, що походить з епітелію слизової оболонки жовчного міхура. Фактори ризику: багаторічний холецистолітіаз (жовчні конкременти у міхурі — у ≈80 % випадків раку), кісти жовчних шляхів, великі (>1 см) або швидкозростаючі поліпи жовчного міхура.

КЛІНІЧНА КАРТИНА Тa ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Симптоми: нехарактерні, найчастіше — біль у ділянці правого підребер’я, тупий, іррадіюючий у праву сторону до хребта і міжлопаткову ділянку; жовтяниця та свербіж (внаслідок інфільтрації пухлиною жовчної протоки); нудота та блювання; втрата апетиту, зменшення маси тіла; пухлина, що пальпується у правому верхньому квадранті живота.

ДІАГНОСТИКАвгору

Допоміжні дослідження

1. Лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну і підвищені активність ЛФ, ГГТ, АСТ і АЛТ може вказувати на значне прогресування хвороби, обструкція жовчних шляхів, інфільтрація або поширення на печінку); підвищення концентрації (РЕА [CEA]) і CA 19-9.

2. Візуалізаційні методи дослідження: УЗД — може виявити потовщення стінки, пухлину у просвіті жовчного міхура, або пухлину, яка інфільтрує сусідню паренхіму. ЕУС — визначення глибини інфільтрації раку та оцінка ураження реґіонарних лімфатичних вузлів. КТ — зміни, схожі як при УЗД; додатково — оцінка топографії патологічних змін, оточуючих лімфатичних вузлів та інфільтрації печінки, виявлення метастазів. МРХПГ — може виявити звуження центрального сегмента жовчного шляху, що вказує на його інфільтрацію карциномою.

Діагностичні критерії

Підозра на підставі результатів візуалізаційних методів дослідження (достовірний діагноз — на підставі гістопатологічного дослідження видаленого жовчного міхура).

ЛІКУВАННЯвгору

1. Лікування з метою одужання: хірургічне втручання (радикальна операція можлива лише на ранніх стадіях захворювання) — холецистектомія відкритим методом (видалення жовчного міхура в широких ≈2 см межах печінки + видалення регіонарних лімфатичних вузлів). Якщо локально непоширений (Tis або T1a) рак жовчного міхура було виявлено під час гістологічного дослідження, після холецистектомії та було досягнуто резекції R0, то відкрита повторна операція не є виправданою. Повторну операцію слід проводити пацієнтам з пухлинами стадії ≥T1b, за умови, що стан пацієнта та прогресування захворювання це дозволяють. Системне лікування включає хіміотерапію та імунотерапію (вибір ЛЗ залежить від таких факторів, як загальний стан пацієнта, функціональності печінки та оцінка молекулярних прогностичних факторів).

2. Паліативне лікування: дренаж жовчних шляхів ендоскопічним методом з встановленням стенту з метою зменшення симптомів холестазу. Застосовується також системне лікування аналогічно як при раку жовчних проток.

ПРОГНОЗвгору

Середня виживаність ≈6 міс. Виживаність після операції залежить від ступеня клінічного задавнення: від >90 % при І ст. до макс. 15 % 5-річної виживаності при IV ст. (за TNM).