Кровотечі з носа

Причини та наслідки

Найчастіше джерелом кровотечі є сплетення Кісельбаха, що розташоване в передній частина носової перегородки. Кровотечі із задньої частини носової порожнини та носоглотки виникають рідко, зазвичай масивні, частіше виникають у старших осіб. Причини: травми (навіть дрібні), підвищення артеріального тиску, сухість слизової оболонки (сухе повітря), запалення слизової, пухлини, порушення згортання крові. Ковтання спливаючої до горла крові може викликати нудоту та блювання «кавовою гущею». Масивна кровотеча може призвести до значної втрати крові.

Перша допомога

1. Як завжди при контакті з кров’ю → одягніть латексні рукавички, якщо доступні — захисні окуляри.

2. Попросіть пацієнта сісти з висунутою вперед головою (в позиції «виючого вовка»), що зменшити приплив крові до носа. Стисніть двома пальцями з обох сторін крила носа впродовж 10 хв або довше, якщо пацієнт приймає антикоагулянтні ЛЗ. Таким чином найчастіше вдається зупинити кровотечу. Покладіть холодний компрес або пакет із льодом (якщо доступні) на чоло та перенісся.

3. Огляньте задню стінку глотки — кров, що спливає, незважаючи на стискання крил носа, вказує на можливість кровотечі із задньої частини носа.

4. Зберіть анамнез щодо серйозних причин кровотечі (артеріальна гіпертензія, пухлини, порушення згортання крові).

5. Якщо кровотеча не припиняється протягом 20 хв:

1) оцініть необхідність остаточної зупинки кровотечі у спеціалізованому кабінеті або в лікарні;

2) персистуючу кровотечу з передньої частини носа зупиняйте під час транспортування пацієнта, стискаючи крила носа →вище.

Рисунок 1. Tампонада катетером Фолея

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги, лікарні або в спеціалізованому кабінеті

1. Раптову кровотечу, особливо із задньої частини носової порожнини, під час транспортування в кареті зупиніть катетером Фолея 12–16 F з балоном на 30 мл — катетер введіть зі стороні кровотечі у носоглотку, тоді наповніть балон 15 мл води та підтягніть до відчуття опору, слідкуючи, щоб язичок та м’яке піднебіння не завернулись (рис. 23.23-1); забезпечте катетер від просування вглиб — кліпсою або затискачем із замком. Існують також спеціально призначені для цього одноразові балони, покриті карбоксицелюлозою, що сприяє гемостазу (напр., Rapid Rhino).

2. Для остаточної зупинки кровотечі потрібні добре освітлення та візуалізація, седація та місцеве знеболення із введенням ЛЗ, що звужує судини слизової оболонки (напр., лідокаїн 2–4 % розчин з адреналіном 1:10 000); для задньої тампонади зазвичай потрібне загальне знечулення.

3. Точкове припалення: термічне або хімічне (нітратом срібла).

4. Передня тампонада: щільне, пошарове розміщення довгого, покритого вазеліном марлевого сетону в передній частині носа, починаючи з дна носової порожнини в гору, із залишенням назовні 1 або 2 його кінців (рис. 23.23-2). Можна також ввести у ніс кілька коротших сетонів, залишаючи по одному кінцю кожного з них назовні. Потім необхідно перевірити зі сторони глотки, чи немає кровотечі до задньої частини носової порожнини. Видалення проводять через 2 доби. 

Рисунок 2. Передня тампонада носа

5. Задня тампонада: протягування у задню частину носової порожнини т. зв. тампона Беллока, що являє собою, скручений відповідно до розмірів носа, клубочок марлі, зав’язаний із залишеними 4 довгими нитками, дві з яких прив’язуються до кінця всунутого через ніс до глотки катетера, що витягується пінцетом (або пальцями) назовні. Потім втягуючи катетер і нитки, під контролем зору з боку глотки, тампон необхідно щільно розмістити у задній частині носової порожнини. Дві залишені нитки не вводять у глотку (чи витягують з глотки через рот назовні), а зв’язуються кінцями за вухами. Процедура зазвичай доповнюється передньою тампонадою, а виведені через ніс нитки можна використати для її фіксації. Пацієнту потрібна госпіталізація та ларингологічне лікування. Тампон видаляють через горло та рот через 2–4 дні витягуючи за виведені через рот нитки. Альтернативою можуть бути двокамерні балонні системи для задньої тампонади. Побічною дією тампонади є блокування відтоку із навколоносових пазух, що сприяє швидкому розвитку запального процесу. Зазвичай необхідно призначити антибіотик.