Опіки очного яблука

Механізм та наслідки

Хімічні опіки можуть спричинити детергенти, косметичні засоби, розчинники, відбілювачі, засоби для дезінфекції, засоби для прочищення труб, аміак, пестициди, синтетичні добрива та їдкі речовини. Найважчі опіки спричиняють луги, що швидко пенетрують в глибину структур ока. Кислоти слабше пошкоджують око, тому що білки рогівки зв’язують їх, діють як хімічний буфер, а скоагульована рогівка становить перешкоду для подальшого проникнення кислот. Пошкодження лімбу рогівки із стовбуровими клітинами (необхідними для постійної регенерації епітелію рогівки) та проникнення хімічної речовини всередину очного яблука, пов’язане з найгіршим прогнозом щодо збереження зору — призводить до порушення регенерації епітелію рогівки, викликаючи її васкуляризацію, втрату прозорості та появу більма.

Термічні опіки зазвичай спричинені безпосереднім контактом із гарячими рідинами, газами або розплавленим металом, а пошкодження зазвичай обмежуються поверхневими структурами ока. Ультрафіолетове випромінювання викликає точкове пошкодження епітелію рогівки; дуже сильний біль з’являється через кілька або кільканадцять годин після дії на незахищені очі напр., випромінювання електричної дуги, при зварювальних роботах, сонця (особливо сонячні промені, відбиті поверхнею води або снігу на значних висотах), лампи в соляріях або інші джерела УФО. 

Симптоми: опіки очей викликають сильний біль, сльозотечу та спазм повік. Легкі та помірні опіки кислотами та лугами викликають: пошкодження епітелію рогівки (від розсіяних точкових ерозій до повного злущення епітелію [але без ішемії лімбу рогівки]), кон'юнктивальні зміни (сильний набряк, гіперемія, петехії), помірна запальна реакція у передньому сегменті судинної оболонки ока, помірний набряк повік та опіки шкіри. Важкі опіки викликають: сильний набряк та блідість кон’юнктиви (що нагадує варене риб’яче м'ясо), опік лімбу рогівки (та поява ішемічних ділянок), помутніння рогівки з набряком (набуває порцелянового вигляду — повністю або частково обмежена візуалізація глибоких структур ока), помірну або важку запальну реакцію в передньому сегменті судинної оболонки, підвищення внутрішньоочного тиску та опіки шкіри навколо очей. 

Хімічні опіки

Алгоритм дій на місці випадку

1. Перед початком промивання ока може бути корисним встановлення повікорозширювача (рис. 23.26-2) та введення місцевого анестетика напр., 0,5 % розчину пропаракаїну. Якщо немає повікорозширювача → вдягніть рукавички та розкрийте повіки пальцями. 

Рисунок 2. Закладання повікорозширювача нa повіки

2. Негайно промийте око впродовж ≥30 хв великою кількістю розчину BSS Plus, Рінгера, або 0,9 % NaCl. Якщо єдиною доступною рідиною є нестерильна вода, краще негайно її використати, ніж чекати на стерильний розчин. Воду з крану можна скерувати в напрямку ока складеними долонями; воду з душу або поливального шлангу можна лити на око під невеликим тиском; водою зі склянки або чашки треба багаторазово поливати око при відхиленій назад голові.

3. Склепіння кон'юнктивального мішка витріть зволоженими кінчиками ватних тампонів, щоб безпосередньо видалити усі частинки їдкої речовини; виверніть верхню повіку (рис. 23.26-1), щоб оглянути верхнє склепіння кон'юнктивального мішка.

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні

1. Продовжуйте промивання кон'юнктивального мішка, поки його pH (оцінене напр., за допомогою смужок для аналізу сечі) впродовж ≥30 хв утримуватиметься на рівні 7,0. Можете використати систему для внутрішньовенної крапельної інфузії — катетер, приєднаний до флакону з розчином, спрямуйте так, щоб іригаційний розчин потрапляв до кон'юнктивального мішка. Перевірте склепіння кон'юнктивального мішка — видаліть усі виявлені сторонні предмети.

2. Обпечене око не закривайте пов’язкою, щоб не обмежувати випромінювання тепла, яке виділяється при екзотермічній реакції.

3. Місцево призначте антибіотик у краплях, напр., гентаміцин, тобраміцин або флюорохінолон.

4. Введіть анальгетичний ЛЗ загальної дії (парацетамол, НПЗП, якщо необхідно трамадол).

5. Призначте розширюючий зіниці ЛЗ тривалої дії, напр., 0,1–0,25 % скополамін, 1 % атропін (атропіну сульфат 1 %), закапуйте 3 × на день. Не призначайте фенілефрин, тому що спричинене препаратом звуження судин, може посилити ішемію лімбу рогівки. 

6. Призначте ацетазоламід п/o 250 мг 4 × на день або 500 мг 2 × на день, щоб знизити внутрішньоочний тиск.

7. Скеруйте для подальшого офтальмологічного лікування.

Термічні опіки та опіки, спричинені ультрафіолетовим випромінюванням

1. Одноразово призначте 1 краплю місцевого анестетика, напр., 0,5 % пропаракаїну. Не призначайте хворому місцевий анестетик для застосування вдома!

2. Промивайте око, так щоб охолодити його поверхню, стерильним розчином 0,9 % NaCl, розчином Рінгера, іригаційним розчином BSS Plus.

3. Введіть в кон'юнктивальний мішок короткодіючий препарат, що розширює зіниці, напр., 0,5 % або 1 % тропікамід. Атропін діє 8–14 днів, тому не призначайте його для лікування змін, що загояться ймовірно впродовж 24 год. 

4. Призначте антибіотик місцево 4–6 × на день, найкраще у формі мазі, напр., тобраміцин або неоміцин.

5. Призначте анальгетичний ЛЗ загальної дії. Поясніть хворому, що після закінчення дії місцевого знеболюючого препарату біль повернеться, однак це не вимагає повторного візиту до лікаря — ерозії епітелію після опіків УФ-випромінюванням зазвичай загоюються впродовж 24–48 год; у випадку інших опіків час загоєння залежить від глибини та поверхні опіків.

6. Порекомендуйте контрольне офтальмологічне обстеження на наступний день. Не треба закривати око.