українська
Polski
English
Español
портал для лікарів
портал для лікарів
Пошкодження органів руху є переважно наслідком механічної травми і значно рідше — результатом патологічних процесів у кістках (патологічні переломи). Переломи завжди супроводжуються кровотечею до оточуючих тканин. Втрата крові при переломах: ребро ≥100 мл, стегнова кістка ≤1–1,5 л, таз ≤2–2,5 л (≈500 мл на 1 ділянку перелому) може спричинити гіповолемію і навіть шок. Кровотеча може бути більшою при відкритих переломах, тобто з одночасним пошкодженням шкіри; зламану кістку не завжди видно в рані. Інші наслідки переломів: пошкодження артерій та ішемія периферичної частини кінцівки, переривання нерва (парез та порушення чутливості).
1. Якщо показано, викличте допомогу (тел. 103 або 112), оцініть стан пацієнта за схемою ABCD →розд. 23.1 та підтримуйте функції життєво важливих органів.
2. Проведіть швидке травма-обстеження →розд. 23.1, попередньо переконавшись, що життю жертви нічого не загрожує, ретельніше оцініть кінцівку. Перелом можна запідозрити на підставі: болю, втрати функції або зміни контуру та набряку кінцівки. Діагноз перелому є точним тільки у випадку видимої деформації осі кістки або при відкритому переломі. В інших ситуаціях без РГ не можливо відрізнити перелом від розтягнення або розриву зв’язок, але завжди слід підозрювати гіршу можливість. Вивихи, тобто зміщення суглобових поверхонь, супроводжуються неправильною конфігурацією ураженого травмою суглобу, болем та пружним опором при спробах виконання руху; без рентгенографії не можна виключити супутнього перелому. Оцініть периферичну чутливість та кровопостачання кінцівки.
3. При відкритих переломах зупиніть кровотечу →розд. 23.4 перед іммобілізацією кінцівки.
4. Іммобілізуйте кінцівку — при переломі (або підозрі перелому) діафізу кістки також 2 сусідні до неї суглоби, а при переломах у ділянці суглобу — 2 кістки, що його утворюють. Перед іммобілізацією кінцівки, деформованої по осі, можете спробувати випрямити її після попереднього розтягування. Якщо це важко зробити, іммобілізуйте її в такій позиції, у якій вона є. Якщо надаєте першу допомогу без необхідного обладнання, використайте все, що є легко доступним. Зламане плече можна іммобілізувати, накладаючи пов’язку або прив’язуючи його до тулуба; одночасно підвішуючи передпліччя на хустці, щоб запобігти можливим ротаційним рухам. Під зламане передпліччя покладіть складену в кілька разів газету або друге передпліччя (але в такій ситуації пацієнт буде якби позбавлений рук). Нижню кінцівку можна іммобілізувати разом із здоровою, вкладаючи між ними частину одягу або складену ковдру; потім з'єднайте та зафіксуйте обидві стопи, щоб запобігти ротаційним рухам зламаної кістки. Якщо доступні шини для іммобілізації, використайте їх. Подбайте про те, щоб вони були м’яко вистелені і не спричиняли місцевого стискання. При переломі нижньої кінцівки накладіть шину по зовнішній стороні, загинаючи кінець шини навколо стопи; в разі підозри на перелом в ділянці стегна шина повинна досягати тулуба. Іммобілізація перелому зменшує біль та запобігає додатковим ушкодженням оточуючих тканин, знижуючи, таким чином, крововтрату.
1. Підтримуйте функції життєво важливих органів.
2. Якщо іммобілізація не полегшує біль в достатній мірі → призначте (найкраще в/в) анальгетичний ЛЗ (при сильному болі опіоїд, при слабшому — парацетамол, але не НПЗП).
3. У разі потреби коригуйте гіповолемію (лікуйте шок) інфузією розчинів (на початку зазвичай 0,9% NaCl) в/в; не ставте внутрішньовенних катетерів на кінцівці, у якій підозрюєте перелом.
4. Призначте РГ кінцівки, в якій підозрюєте перелом, та передайте пацієнта під опіку хірурга.
