Катетеризація сечового міхура

Покази

Затримка сечі, гостра або хронічна; необхідність точної оцінки діурезу, напр. погодинного (у пацієнтів в тяжкому стані, напр. гемодинамічно нестабільних, або у випадку не співпрацюючих пацієнтів); гематурія із наявністю тромбів в сечовому міхурі; забір сечі для дослідження, якщо потрібний зразок сечі не вдається отримати іншим методом; пролежні та інші значні поранення, правильне лікування яких є неможливим по причині нетримання сечі, тоді коли інші методи відведення сечі є неефективними; після травм, якщо інші методи відведення сечі асоційовані з посиленням болю; нетримання сечі, якщо немає можливості забезпечити належний догляд при застосуванні інших методів відведення сечі.

Протипокази

Гострий простатит, значне звуження уретри, розрив уретри (підозра напр., при травмі органів тазу).

Ускладнення

Пошкодження уретри, передміхурової залози та сфінктера сечового міхура; інфекція.

Підготовка пацієнта

Свідома згода пацієнта. Положення хворого: чоловіки — на спині із випрямленими нижніми кінцівками, жінки — на спині із розведеними та зігнутими в колінах нижніми кінцівками

Забезпечення

Катетер Фолея розміром (зазвичай) 18 F (French; 1 F = 1 Charriere [Ch] = 1/3 мм) у чоловіків та 16 F у жінок, гель із лідокаїном, антисептичний розчин, стерильний перев’язувальний матеріал, стерильні рукавички, шприц 10 мл, вода для ін’єкцій, ємність для збору сечі.

Техніка

1. Катетеризація у чоловіків. Візьміть статевий член у руку, зсуньте донизу крайню плоть та дезінфікуйте. З допомогою конічного аплікатора введіть гель в уретру та нанесіть на кінець катетера. Перевірте щільність балона катетера, заповнивши його водою для ін’єкції, після чого спорожніть балон. Розташуйте член перпендикулярно до тулуба, підтягуючи його легко догори. Вводьте катетер в уретру плавними рухами аж до появи відтоку сечі, потім заповніть балон і насуньте крайню плоть. З’єднайте катетер із сечоприймачем, переконайтесь, що сеча надалі відходить.

2. Катетеризація у жінок. Розведіть малі статеві губи, протріть салфетками, змоченими дезінфікуючим розчином зовнішнє вічко уретри. З допомогою конічного аплікатора введіть гель у вічко уретри, а також нанесіть на кінчик катетера. Перевірте щільність балона катетера, заповнивши його водою для ін’єкції, після чого спорожніть балон. Вводьте катетер на глибину 10–12 см або до появи сечі, потім заповніть балон. З’єднайте катетер із сечоприймачем, переконайтесь, що сеча надалі відходить.

Опір, що перешкоджає введенню катетера, особливо у чоловіків, можна подолати, використавши катетер більшого діаметру (20 F). У разі невдачі можна спробувати ввести катетер Тіманна, який є жорсткішим, має викривлений кінчик і не має балона. Катетер слід вводити дуже обережно, спрямовуючи вигин катетера уверх. Якщо не вдається ввести катетер у сечовий міхур, викличте лікаря-уролога.

Після маніпуляції

При можливості, залишайте катетер у міхурі як можна коротше. Дренажну трубку від’єднуйте лише з метою промивання катетера. Невеликі порції сечі для аналізу набирайте, проколюючи стерильною голкою зі шприцом дистальний відрізок катетера після його дезінфекції. Більші порції сечі набирайте із сечоприймача, попередньо дезінфікувавши місце сполучення системи катетер-дренаж-сечоприймач. Не змінюйте катетер через довільно встановлені проміжки часу. Змінюйте обтурований катетер (якщо промивання є неуспішним), або якщо з’являться ознаки інфікування сечовивідної системи, а присутність катетера надалі є необхідною.