Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуПочаткове забезпечення прохідності дихальних шляхів у непритомної особи. На відміну від рото-глоткового повітроводу, носо-глоткові повітроводи можна застосовувати у пацієнтів зі збереженими рефлексами задньої стінки глотки.
Підозра на перелом основи черепа (ризик введення повітроводу до порожнини черепа).
Травма порожнини носоглотки, кровотеча, аспірація.
Носо-глотковий повітровід (діаметр повітроводу повинен бути дещо меншим від діаметра носового ходу), гель з анестетиком. Глибина введення повітроводу має відповідати відстані від кінчика носа до кута нижньої щелепи. Якщо встановлена глибина введення повітроводу є меншою від його повної довжини, можна позначити бажану глибину введення, проколюючи повітровід голкою (шпилькою) у відповідному місці.
Переконайтеся, що носова перетинка не викривлена, якщо викривлена – вводьте повітровід з того боку, де носовий хід ширше. Нанесіть на повітровід гель. Обережно введіть повітровід до носової порожнини таким чином, щоб скошений кінець був направлений у бік перетинки. Повільно обертаючи трубку пальцями, вводьте її глибше до носової порожнини паралельно до основи черепа (тобто дозаду, як і під час введення назо-гастрального зонда), аж доки не досягнете бажаної глибини.