Введення ларингеальної трубки

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

Ларингеальну трубку (рис. 24.19-6) розміщують у глотці та стравоході. Вона оснащена двома балонами: стравохідним і глотковим. Може мати сліпе закінчення або мати окремий канал для шлункового зонда, натомість між балонами, на її боковій стінці, знаходяться отвори, через які після заповнення балонів дихальна суміш може надходити лише з трубки у гортань і назад. Трубка має конектор стандартного діаметру, до якого можна безпосередньо під’єднати вентиляційний мішок [Амбу].

Ларингеальна трубка

Рисунок 6. Ларингеальна трубка

Покази, протипокази і підготовка пацієнта

Такі ж, як і у випадку ларингеальної маски

Ускладнення

Травма або парез нервів, внаслідок компресії тканин балонами трубки. Інші: такі ж, як і у випадку ларингеальної маски.

Забезпечення

1. Ларингеальна трубка відповідного розміру (розмір підбирають відповідно до зросту пацієнта — у випадку пацієнтів граничного зросту вибирають трубку більшого розміру).

Приготування:

1) перевірте герметичність балонів ларингеальної трубки;

2) повністю спорожніть балони від повітря;

3) нанесіть анестезуючий гель на балони.

2. Шприц для наповнення балонів трубки (входить до набору разом з трубкою).

3. Інше забезпечення: таке ж, як і у випадку ларингеальної маски.

Техніка

1. Відкрийте рот пацієнта пальцями однієї руки так, як у випадку встановлення ларингеальної маски.

2. Введіть трубку іншою рукою до рота пацієнта і просувайте її вглиб ротової порожнини, одночасно притискаючи язик трубкою. Просувайте трубку вглиб глотки, доки лінія різців пацієнта не опиниться між двома вузькими чорними кільцями, нанесеними на трубку (оптимально на рівні середнього, ширшого кільця).

3. Заповніть балони трубки відповідною кількістю повітря (шприц в наборі має кольорове маркування, об’єм повітря зазначений на шприці кольором, який відповідає кольору стандартного конектора трубки).

4. Переконайтеся у правильному положенні трубки, аускультуючи грудну клітку пацієнта. Додатково показаною є якісна або кількісна оцінка вмісту СО2 у повітрі, що видихається через трубку. Переконайтеся, що трубка знаходиться на серединній лінії тіла пацієнта.

5. Перевірте, чи генерування високого тиску в дихальних шляхах не призводить до витоку дихальної суміші навколо балонів трубки. Якщо так, то додавання в балони кількох додаткових мілілітрів повітря може призупинити витік. Якщо витік не усунуто, видаліть трубку і, після оксигенації пацієнта, введіть на розмір більшу трубку.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie