Взяття мазка з носоглотки

Показання

Забір матеріалу для дослідження на мікроорганізми, що заселяють верхні дихальні шляхи: віруси (напр., РСВ, віруси грипу та парагрипу, SARS-CoV-2) та бактерії (напр., Bordetella pertussis, Streptococcus pneumoniae).

Протипоказання

1. Абсолютні: немає.

2. Відносні: нещодавня травма, анатомічні дефекти лицевого черепа, тяжкий геморагічний діатез.

Ускладнення

Місцева травма тканин — кровотеча, болючість або дискомфорт. Процедура може викликати кашель і чхання, а іноді і блювання (подразнення задньої стінки горла). Дуже рідко — перфорація основи черепа, посттравматична лікворея (внаслідок неправильного введення зонд-тампона, ризик підвищується при вроджених та набутих анатомічних дефектах задньої стінки носоглотки).

Підготовка персоналу

Зібраний матеріал є інфекційним і під час процедури може утворюватися аерозоль (при чханні або кашлі), тому особа, яка бере мазок, повинна носити засоби індивідуального захисту; у випадку SARS-CoV-2 водонепроникний халат з довгими рукавами, рукавички, маску та захисні окуляри або захисну екран-маску, медичну маску (бажано FFP2/FFP3; у разі відсутності допустима хірургічна маска, особливо коли робота не проводиться в умовах постійної експозиції). Якщо є підозра на SARS-CoV-2, процедуру слід проводити в окремому та добре провітрюваному приміщенні, пацієнт повинен одягнути маску, яку знімає безпосередньо перед процедурою.

Підготовка хворого

Повідомте пацієнта, що процедура може бути неприємною, оскільки зонд-тампон потрібно вводити глибоко. Пацієнт повинен сидіти у позиції з випрямленою спиною, можливо, з підтримкою потилиці; голова повинна бути у вертикальному положенні або трохи відхилена назад.

Обладнання

Тип мікроорганізму та запланованого дослідження є вирішальними при виборі типу зонд-тампона та транспортного середовища.

Для взяття мазка для ПЛР-тесту слід використовувати лише зонд-тампони з синтетичного волокна, намотані на пластиковий стержень (інші можуть спричинити інгібування ПЛР). Не можна використовувати зонд-тампони з органічних матеріалів (напр., бавовни, дерева) або альгінату кальцію. Крім того, для взяття мазка для дослідження на кашлюк не слід використовувати ватні або віскозні наконечники. Універсальними є поліефірні, дакронові або нейлонові зонд-тампони на пластиковому стержні.

На стрижні зонд-тампона є: заводський маркер із зазначенням глибини, на яку його потрібно вставити, та звуження, на якому його слід зламати після введення в пробірку.

У разі діагностики на наявність SARS-CoV-2 можна використовувати:

1) комерційні набори — містять гнучкий флокований пластиковий зонд-тампон і пробірку з вірусним середовищем;

2) набори home made (для мазків із горла та носа), які включають:

а) стерильні флоковані або стандартні зонд-тампони з пластику, з тампонами, виготовленими з дакрону, віскози або штучного шовку;

б) пробірки зі стерильним, буферним розчином 0,9 % NaCl в об’ємі, який дозволяє занурити кінчик зонд-тампона (→рис. 30-1).

Перед взяттям мазка опишіть пробірку, в яку буде поміщено зонд-тампон, і наклейте на неї код, якщо потрібно.

Техніка

1. Попросіть пацієнта зняти маску (зсунути з носа) і прочистити ніс одноразовою серветкою.

2. Виміряйте відстань між передніми ніздрями та отвором зовнішнього слухового проходу, щоб оцінити відстань, на яку слід вставити тампон (фактична глибина, на яку потрібно вставити зонд-тампон, трохи менша — зазвичай на 1–2 см у дорослих осіб). Перш ніж розпаковувати зонд-тампон, перевірте, чи зазначена відстань відповідає відстані між кінчиком зонд-тампона та нанесеним на заводі маркером.

3. Дотримуючись правил асептики, вийміть зонд-тампон з упаковки.

4. Обережно вставте зонд-тампон у порожнину носа – паралельно піднебінню (→рис. 30-2), поки не відчуєте опір, на глибину маркера. Якщо ви відчуєте опір набагато раніше, ніж досягнете глибини маркера, витягніть зонд-тампон і спробуйте вставити його під дещо іншим кутом, все ще паралельно піднебінню. Якщо неможливо ввести зонд-тампон на потрібну глибину через вибрану ніздрю (можливо, у пацієнта викривлена ​​носова перегородка або інша анатомічна перешкода), повторіть спробу взяття мазка через протилежний носовий хід.

5. Після просування зонд-тампона на потрібну глибину (торкнувшись задньої стінки горла →рис. 30-2), залишіть його на кілька секунд, щоб секрет абсорбувався.

6. Повільно витягніть зонд-тампон, обертаючи його навколо осі.

7. Після збору матеріалу вставте зонд-тампон у пробірку з 0,9 % розчином NaCl (або вірусним середовищем, якщо ви використовуєте комерційний набір) і зламайте виступаючий кінчик, потім щільно закрутіть пробірку.

8. Правила пакування зразків повинні відповідати рівню безпеки BSL2, а контейнери повинні бути упаковані та марковані відповідно до правил для факторів, що викликають захворювання у людей — принцип потрійного пакування (1 — первинна ємність, 2 — вторинна упаковка, 3 — зовнішня упаковка). Зовнішню сторону первинної упаковки слід вважати забрудненою; помістіть її у вторинну упаковку таким чином, щоб мінімізувати ризик забруднення вторинної упаковки. Вторинна упаковка повинна містити абсорбуючий матеріал, який поглине біологічну рідину в разі пошкодження первинної упаковки.