Самостійне вимірювання артеріального тиску

1. Виконує пацієнт або інша особа у звичному для пацієнта оточенні (вдома чи на роботі), зазвичай, за допомогою електронного апарата, а не пружинного сфігноманометра (це не стосується хворих з порушеннями серцевого ритму, у котрих вимірювання АТ слід виконувати аускультативним методом). Не рекомендується застосування апаратів для вимірювання АТ на зап’ясті, хоча їх вживання може бути виправдане у пацієнтів із ожирінням, які мають надвелику окружність плеча. 

2. Принципи вимірювання подібні, як у випадку їх виконання лікарем чи медсестрою →вище.

3. Слід перевірити, чи пацієнт вміє правильно вимірювати АТ і навчити його у разі потреби; поінформувати про необхідність записувати результати і час вимірювань (вказати як часто і, в яку пору дня, чи о котрій годині пацієнт повинен вимірювати АТ), про мінливість АТ, правильні його значення, необхідність калібрування і технічних оглядів апарату.

4. Під час встановлення діагнозу і на початку лікування, пацієнт повинен щодня впродовж тижня виконувати ≥2 вимірювань вранці і ≥2 вимірювань ввечері (перед їжею і перед прийомом ліків), а при довготривалому спостереженні — впродовж тижня перед кожним прийомом у лікаря. З результатів, отриманих впродовж 7 днів (за винятком результатів з 1‑го дня), вираховується середня величина. Окрім даних тижневих періодів вимірювання АТ рекомендовано завжди проводити 1–2 вимірювання на тиждень.

5. Нормальним, вважається артеріальний тиск <135/85 мм рт. ст. (середня величина з вимірювань впродовж декількох днів).