Спірометрична проба з бронхолітиком

Спірометрія після інгаляції бронхолітика (проба з бронхолітиком) дозволяє оцінити реакцію дихальних шляхів на бронхолітики. Оскільки нормальний результат спірометрії не виключає поліпшення після бронхолітика, пропонується, щоб дослідження, яке вперше проводиться у даного пацієнта з діагностичною метою, завжди включало пробу з бронхолітиком; наступні дослідження можна проводити з пробою з бронхолітиком або без неї.

Опис дослідження

Спочатку проводять базисну спірометрію, потім повторюють дослідження через 10–15 хв після інгаляції 400 мкг сальбутамолу або фенотеролу (4 вдихи з аерозольного інгалятора, бажано із застосуванням спейсера). У випадках, коли потрібно уникати надмірної стимуляції адренергічних рецепторів (напр., гіпертиреоз, тахіаритмія, значна артеріальна гіпертензія, коронарна хвороба), дозу можна зменшити вдвічі або застосувати іпратропія бромід у дозі 80 мкг (4 вдихи по 20 мкг) і подовжити до 30 хв час до наступного дослідження.

Протипоказання

Ті ж самі, що і до базисної спірометрії. Потрібно бути обережним (потрібно відмінити дослідження, зменшить дозу β2-адреноміметика наполовину або зробити дослідження після введення антихолінергічнoгo препаратy короткої дії) у пацієнтів з тиреотоксикозом, неконтрольованoю серцевою недостатністю, неконтрольованою гіпертонією або клінічно істотною тахіаритмією. Відсутність обструкції за результатом базової спірометрії не є протипоказанням для проведення проби з бронхолітиком.

Підготовка пацієнта

Така сама, як і у випадку базисної спірометрії, додатково (якщо це можливо) перед обстеженням припиняють використовувати нижчевказані ЛЗ:

1) β2-адреноміметики — короткої дії (фенотерол, сальбутамол) за 6 год, тривалої дії (формотерол i сальметерол) на 24 год, довготривалої дії (iндaкатepoл, вілантерол, олодатерол) на 36 год;

2) антихолінергічні ЛЗ — короткої дії (іпратропій) на 12 год, тривалої дії (тіотропій, умеклідиній на 3–7 днів, глікопіроній, аклідиній — на 36–48 год);

У разі комбінованих препаратів слід враховувати час відміни того препарату, який має більш тривалий ефект.

Інтерпретація результату

Відповідно до клінічних настанов ATS/ERS (2021) поліпшення після застосування ЛЗ вважається значущим, якщо показник ОФВ1 або ФЖЄЛ збільшиться на ≥10 % належного значення. Від значущості поліпшення слід відрізняти поняття оборотності обструкції (про яку свідчить нормалізація співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ). Ступінь зміни функції легень не має прогностичної цінності при астмі та ХОЗЛ щодо довготермінової відповіді на протизапальну та бронходилятаційну терапію та щодо динаміки цих хвороб. Єдиним практично істотним результатом проби є нормалізація ОФВ1/ФЖЄЛ після застосування препарату (незалежно від ступеню нормалізації ОФВ1 чи ФЖЄЛ), яка виключає діагноз ХОЗЛ. Збереження обструкції після застосування ЛЗ зустрічається однаково часто як при ХОЗЛ, так і при астмі. Результат проби з бронхолітиком у пацієнта може змінюватися з часом. Значне поліпшення функціональних параметрів після застосування ЛЗ є типовим для астми, але не є специфічним для цього захворювання, оскільки зустрічається у значного відсотка здорових осіб і більшості пацієнтів з ХОЗЛ.