Ендоскопія тонкого кишківника

Для оцінки тонкого кишківника використовують ентероскопію (із застосуванням спеціального ендоскопу, який вводять перорально чи ректально), або капсульну ендоскопію (із застосуванням безпровідної капсули, яку пацієнт проковтує).

Покази

1) кровотеча з ШКТ нез’ясованої етіології (після виключення кровотечі з верхніх та нижніх відділів ШКТ при рутинних ендоскопічних дослідженнях);

2) підозра на запальне захворювання тонкого кишківника (хвороба Крона, ушкодження кишківника внаслідок прийому НПЗП);

3) целіакія та інші синдроми мальабсорбції;

4) синдроми поліпозу ШКТ (сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Пейтца-Єгерса);

5) підозра на пухлину тонкого кишківника;

6) діагноз, встановлений на підставі рентгенологічного дослідження тонкого кишківника, який підлягає верифікації.

Протипокази

1. Протипоказання до проведення капсульної ендоскопії: стеноз кишківника, розлади ковтання, розлади перистальтики, вагітність. Ендоскопічна капсула не порушує роботу імплантованих серцевих пристроїв (кардіостимулятор, кардіовертер-дефібрилятор, ресинхронізуючий пристрій).

2. Протипокази до проведення ентероскопії: такі як і до проведення ендоскопії верхніх відділів травного тракту і колоноскопії.

Підготовка пацієнта

1. Капсульна ендоскопія: рідка дієта напередодні обстеження і утримання від вживання їжі впродовж 8 год перед ковтанням капсули. За 3 дні до обстеження слід відмінити препарати заліза, а напередодні і у день обстеження — препарати, що покривають слизову оболонку (напр., сукральфат).

2. Ентероскопія: так, як і при ендоскопії верхніх відділів ШКТ та колоноскопії; зазвичай вимагає загальної анестезії.

Ускладнення

1. Ускладнення капсульної ендоскопії: застрягання капсули (0,75 %).

2. Ускладнення ентероскопії: кровотеча або перфорація (3–5 %), гострий панкреатит (≈2 %).