Капсульна ендоскопія

Для оцінки тонкого кишківника використовують ентероскопію (із застосуванням спеціального ендоскопу, який вводять перорально чи ректально), або капсульну ендоскопію (із застосуванням безпровідної капсули, яку пацієнт проковтує).

Покази

1) кровотеча з ШКТ нез’ясованої етіології (після виключення кровотечі з верхніх та нижніх відділів ШКТ при рутинних ендоскопічних дослідженнях);

2) підозра на запальне захворювання тонкого кишківника (хвороба Крона, ушкодження кишківника внаслідок прийому НПЗП);

3) целіакія та інші синдроми мальабсорбції;

4) синдроми поліпозу ШКТ (сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Пейтца-Єгерса);

5) підозра на пухлину тонкого кишківника;

6) діагноз, встановлений на підставі рентгенологічного дослідження тонкого кишківника, який підлягає верифікації.

Протипокази

1. Протипоказання до проведення капсульної ендоскопії: стеноз кишківника, розлади ковтання, розлади перистальтики, вагітність. Ендоскопічна капсула не порушує роботу імплантованих серцевих пристроїв (кардіостимулятор, кардіовертер-дефібрилятор, ресинхронізуючий пристрій).

2. Протипокази до проведення ентероскопії: такі як і до проведення ендоскопії верхніх відділів травного тракту і колоноскопії.

Підготовка пацієнта

1. Капсульна ендоскопія: рідка дієта напередодні обстеження і утримання від вживання їжі впродовж 8 год перед ковтанням капсули. За 3 дні до обстеження слід відмінити препарати заліза, а напередодні і у день обстеження — препарати, що покривають слизову оболонку (напр., сукральфат).

2. Ентероскопія: так, як і при ендоскопії верхніх відділів ШКТ та колоноскопії; зазвичай вимагає загальної анестезії.

Ускладнення

1. Ускладнення капсульної ендоскопії: застрягання капсули (0,75 %).

2. Ускладнення ентероскопії: кровотеча або перфорація (3–5 %), гострий панкреатит (≈2 %).