Капсульна ендоскопія

Для оцінки тонкого кишківника використовують ентероскопію (із застосуванням спеціального ендоскопу, який вводять перорально чи ректально), або капсульну ендоскопію (із застосуванням безпровідної капсули, яку пацієнт проковтує).

Показання

1) кровотеча у просвіт ШКТ нез’ясованої етіології (після виключення кровотечі з верхніх та нижніх відділів ШКТ при рутинних ендоскопічних дослідженнях);

2) залізодефіцитна анемія після виключення інших причин

3) підозра на запальне захворювання тонкого кишківника (хвороба Крона, ушкодження кишківника внаслідок прийому НПЗП);

4) целіакія та інші синдроми мальабсорбції;

5) синдроми поліпозу ШКТ (сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Пейтца-Єгерса);

6) підозра на пухлину тонкого кишківника;

7) діагноз, встановлений на підставі рентгенологічного дослідження тонкого кишківника, який підлягає верифікації.

Протипоказання 

1. Протипоказання до проведення капсульної ендоскопії: розлади ковтання, розлади перистальтики, стеноз кишківника (ризик защемлення капсули), вагітність. Ендоскопічна капсула не порушує роботу імплантованих серцевих пристроїв (кардіостимулятор, кардіовертер-дефібрилятор, ресинхронізуючий пристрій) або інсулінових помп.

2. Протипоказання до проведення ентероскопії: такі як і до проведення ендоскопії верхніх відділів травного тракту і колоноскопії (→розд. 26.2.1, розд. 26.2.3).

Підготовка пацієнта

1. Капсульна ендоскопія: рідка дієта напередодні обстеження і утримання від вживання їжі впродовж 8–12 год перед ковтанням капсули. Оптимальним способом підготовки є оральний прийом 1–2 л розчину ПЕГ за 4 год перед дослідженням і прийом 200–320 мг симетикону за 30 хв перед дослідженням. Показань для планового застосування прокінетичних препаратів немає. За 5 днів до дослідження слід відмінити препарати заліза, а напередодні і у день дослідження — ЛЗ, що покривають слизову оболонку (напр., сукральфат). За місяць до призначеного дослідження хворому не рекомендується вживати НПЗП, оскільки вони можуть спричинити пошкодження кишківника.

2. Ентероскопія: оптимальна підготовка до трансоральної ентероскопії не встановлена (рекомендується підготовка, як і при капсульній ендоскопії). Перед трансанальним дослідженням слід провести повну підготовку кишківника, як до колоноскопії; зазвичай вимагає загальної анестезії. Застосовувані ЛЗ → процедура як при панендоскопії.

Ускладнення

1. Ускладнення капсульної ендоскопії: застрягання капсули (у 0,75 % досліджуваних).

2. Ускладнення ентероскопії: діагностичної — біль (у ≈20 % респондентів), гострий панкреатит (у ≈2 %); терапевтичної — кровотеча або перфорація (3–5 %), гострий панкреатит (≈2 %).