Діагностика грибкових інфекцій

Діагностика інфікування Pneumocystis jiroveci (раніше P. carinii)

Забір та вид матеріалу

1. Час забору →Діагностика бактеріальних інфекцій.

2. Метод і спосіб забору матеріалу (залежить від клінічної форми інфекції →табл. 28.3-1):

Таблиця 28.3-1. Вид та правила забору і транспортування клінічного матеріалу для мікотичних досліджень
Локалізація інфекції та матеріал		Резервуар	Метод забору/Примітки	Найбільш частий етіологічний фактор
дихальна система
	харкотиння, змиви (бронхіальні, бронхо-альвеолярні), матеріал, аспірований з трахеї	стерильний, що герметично закривається	зібрані зранку, самостійно видалене харкотиння (інколи індуковане)	Aspergillus, Candida, Cryptococcus
	мазок з носоглотки і гортані, ротової порожнини, вміст приносових пазух	стерильний тампон в пробірці	тампон	Aspergillus, Candida, Cryptococcus
травна система
	кал	стерильний, що герметично закривається		Aspergillus, Geotrichum, Penicillium, Candida, Saccharomyces cerevisiae
	шлунково-кишковий вміст, жовч	як вище	ендоскопічно
сечо-статева система
	сеча	стерильний, що герметично закривається	як для бактеріологічного дослідження; нативний препарат та посів на середовище	Candida, Cryptococcus (сеча)
	мазок з уретри або з шийки матки	стерильною петлею
	мазок з вульви, піхви, головки статевого члена, з-під крайньої плоті	стерильний тампон в пробірці
спинномозкова рідина		стерильний, що герметично закривається	люмбальна пункція, візьміть 3–5 мл рідини; фарбування індійською тушшю та серологічне дослідження супернатанту	Candida, Cryptococcus, Rhodotorula
вухо
	мазок з слухового ходу або вушної раковини	стерильний тампон у пробірці	як у випадку бактеріологічного дослідження	Aspergillus, Fusarium, Mucor, Penicillium, Rhizopus, Candida
око
	мазок із кон'юнктивального мішка	тампон у пробірці, стерильна пробірка	стерильна петля; нативний препарат, посів	Fusarium, Acremonium, феогіфоміцети, Candida
	зіскріб з рогівки	стерильний резервуар
	рідина із склистого тіла	як вище	пункція склистого тіла
системний мікоз чи мікоз окремого органа
	кров	транспортно-культиваційне середовище для грибків	стерильно взятий зразок крові, посіяний на збагачене середовище	Candida, Cryptococcus, Malasezzia
	ексудат	стерильний, що герметично закривається	отриманий шляхом пункції, мазок
	гній	стерильний, що герметично закривається	отриманий шляхом пункції, мазок
	біоптати органів	стерильний резервуар з невеликою кількістю 0,9 % NaCl	біопсія

1) харкотиння (не слина!) — перед забором харкотиння детально огляньте слизову оболонку ротової порожнини і язик, на наявність нальотів чи почервоніння відмітьте у скеруванні, що додається до обстеження. Проведіть інструктаж пацієнта про правила відхаркування харкотиння та про необхідність зняти можливі зубні протези попереднього дня, почистити зуби та прополоскати ротову порожнину теплою водою безпосередньо перед відхаркуванням харкотиння.

2) змиви бронхіальні, бронхо-альвеолярні, матеріал, аспірований з трахеї — увесь отриманий об'єм;

3) мазки — зробіть забір двічі з того ж місця тампоном, змоченим у стерильному 0,9 % NaCl (а у випадку сечового катетера або шийки матки — стерильною петлею); не рекомендують використовувати транспортні середовища, оскільки вони ускладнюють приготування нативних препаратів;

4) кров та інші біологічні рідини — можна посіяти (забір крові зробіть безпосередньо на рідкі транспортно-культиваційні середовища для грибків; забір інших біологічних рідин зробіть у стерильні резервуари; спосіб забору →Діагностика бактеріальних інфекцій), а також серологічні дослідження у напрямку аспергільозу, кандидозу і криптококозу (спосіб забору →Діагностика вірусних інфекцій);

5) сеча, кал, зразки тканин (біоптати) →Діагностика бактеріальних інфекцій;

6) зішкріб із шкіри та/або нігтів, цільне волосся з коренем (стрижене не підходить) — зробіть забір у скляну чашку Петрі або на квадрат чорного паперу; придатне для діагностики дерматофітозу, кандидозу і пліснявки.

3. Зберігання та транспортування матеріалу →Діагностика бактеріальних інфекцій. Якщо немає можливості негайно (<2 год від забору) доставити зразки у лабораторію, можете зберігати їх при температурі 4 °C протягом 2–3 год (за винятком крові), а потім надіслати в охолодженому термосі.

Методи ідентифікації грибів

1. Мікроскопія: нативний препарат з клінічного матеріалу (за винятком крові) або з культивації грибів; з огляду на характерну форму спор i гіфів морфологічна ідентифікація грибів на основі мікроскопічної картини відіграє важливу роль (її потрібно проводити у випадку всіх зразків, за винятком крові):

1) нативний препарат у 10 % KOH, лактофенолу або ДМСО — дерматофіти;

2) фарбований препарат — дріжджові гриби;

3) фарбування індійською тушшю — Cryptococcus neoformans.

2. Культивація: кров — рідкі середовища (транспортно-культиваційні) для культивації грибів — матеріал потрібно посіяти одразу після забору; інші матеріали — тверді середовища для культивації грибів (росту та селективні). Дозволяє визначати чутливості виділеного штаму до ліків. Час, потрібний для культивації, ідентифікації та визначення чутливості до ліків у випадку дріжджових грибів складає 4–5 днів, а пліснявих грибів — 5–10 днів (інколи — більше).

3. Серологічні методи: мають тільки допоміжне значення; проводьте паралельно з виготовленням нативного препарату і посівами. Придатні для виявлення грибкових антигенів (аспергільозу, кандидозу, криптококозу) та специфічних антитіл до цих антигенів (aspergiloma). Від’ємний результат тесту визначення антигенів не виключає інфікування, а тести потрібно повторювати кількаразово.

4. Молекулярні методи: виявлення генетичного матеріалу грибів (якісні або кількісні дослідження).