Діагностика паразитарних інфекцій

Забір та вид матеріалу

1. Вид і спосіб забору матеріалу (залежить від клінічної форми інфекції, етіологічного фактора та використаного діагностичного методу →табл. 28.4-1):

1) видалені паразити (членики ціп'яка, аскарида, гострик) — доставте у резервуарі з 0,9 % NaCl або 70 % спиртом;

2) свіжий кал — 3 зразка (грудки, величиною, з грецький горіх, або 1–2 мл рідкого калу) кожні 3–4 дні наберіть у чистий і сухий пластмасовий резервуар із щільною кришкою. Інколи забір проводять після послаблюючих засобів, у таких випадках кал слід зібрати у декілька пронумерованих посудин. Якщо підозрюєте амебіаз або лямбліоз → дослідіть 6 зразків калу, взятих щодня (на час зберігання зафіксуйте їх відповідним консервантом).

3) мазок з перианальної ділянки (діагностика ентеробіозу) — потрібно робити зранку, одразу після підйому з ліжка, використовуючи целюлозну або самоклеючу стрічку, яка прикладається до шкіри навкола ануса, а потім приклеюється безпосередньо на предметне скельце (або надсилається у лабораторію). Мазок потрібно повторювати тричі кожні 2 дні (але дослідження не потрібно проводити того ж дня).

4) інші →табл. 28.4-1.

Таблиця 28.4-1. Вид та правила забору і транспортування клінічного матеріалу для паразитарних досліджень
Локалізація інфекції і матеріал		Інструкція забору	Примітки	Ймовірний етіологічний фактор
кров
	еритроцити	мазок, чиста кров	тонкошаровий або товстошаровий препарат, швидке транспортування	Plasmodium, Babesia, Leishmania, Toxoplasma, Trypanosoma, мікрофілярії
	лейкоцити	кров з EDTA або гепарином
	цільна кров		транспортування протягом 30 хв, краща діагностика без антикоагулянтів
	сироватка		визначення антитіл
кістковий мозок		аспірований матеріал — стерильна пробірка		Leishmania
спинномозкова рідина		люмбальна пункція — рідина в стерильну пробірку	термінове транспортування у лабораторію	Naegleria fowleri, Toxoplasma gondii, Trypanosoma, Acanthamoeba
виразка шкіри		аспірований матеріал — стерильна пробірка; біоптат — висушений мазок		Leishmania Entamoeba
око
	біоптат, зішкріб, контактна лінза	стерильна пробірка з 0,9 % NaCl		Acanthamoeba, Naegleria, Microsporidia
шлунково-кишковий тракт
	свіжий кал	чистий і сухий (бажано стерильний) контейнер	одразу; з метою культивації — транспортування протягом 24 год	Entamoeba, Giardia duodenalis, Balantidium coli, Ascaris lumbricoides, Enterobius vermicularis, Taenia solium (saginata), Strongyloides stercoralis, Cryptosporidium parvum
	кал, який зберігався	стерильний контейнер	5 % формалін
	Біоптат (дуоденоскопія, колоноскопія)	стерильний контейнер	консервант
	мазок з ануса	целюлозна стрічка
	фрагмент паразита	контейнер із 0,9 % NaCl або 70 % спиртом	надісланий в консерванті
	вміст дванадцятипалої кишки	стерильний контейнер	негайно
печінка, селезінка
	аспірований матеріал, біоптати	стерильний контейнер	для культивації — негайне транспортування при кімнатній температурі	Echinococcus, Entamoeba histolytica, Fasciola hepatica
легені
	харкотиння	стерильний контейнер	негайне транспортування, при кімнатній температурі
	БАЗ	стерильний контейнер
	матеріал, аспірований з бронхів	стерильний контейнер
	матеріал, аспірований з плевральної порожнини	стерильний контейнер
	біоптат легені	стерильний контейнер з 0,9 % NaCl
м'язи
	біоптат	препарат — нативний мазок	мазки, приготовані після травлення	цистицерк Taenia solium, Trichinella spiralis, Trypanosoma cruzi, Microsporidia
шкіра
	зішкріб	зразки — як для гістологічних досліджень; стерильна пробірка з 0,9 % NaCl		Leishmania, мікрофілярій
	біоптати
сечостатева система
	виділення з піхви	Зонд-тампон, зволожений 0,9 % NaCl	дослідження осаду та культивація	Trichomonas vaginalis, Microsporidia
	виділення з уретри
	секрет з простати
	сеча	чистий контейнер

2. Зберігання і транспортування зразків: діагностичні матеріали для виявлення паразитів найчастіше досліджують мікроскопічно, тому більшість зразків надсилаються у вигляді мазків на скельцях, у спеціальних консервуючих речовинах або у сухих резервуарах. Якщо нативний мікроскопічний препарат призначений для виявлення трофозоїтів та цист кишкових паразитів або якщо їх культивація буде проводитись у лабораторії, зразок необхідно передати одразу після забору (протягом 15 хв) і неохолодженим, особливо, якщо підозрюєте інфікування паразитами, чутливими до змін навколишнього середовища (Entamoeba histolytica, Giardia intestinalis, Trichomonas vaginalis). У деяких випадках зразки калу потрібно помістити у резервуар з рідким консервантом або на відповідне транспортне середовище та зберігати при температурі 4 °C (холодильник). Зразки калу не можна повторно заморожувати і розморожувати. Досліджувати кал на яйця паразитів можна навіть через кілька днів; у такому випадку матеріал краще зафіксувати у 10 % розчині формаліну або у полівініловому спирті.

Методи ідентифікації паразитів

1. Мікроскопічне дослідження (основний діагностичний метод):

1) нефарбовані препарати — використовують для діагностики, напр., амебіазу, лямбліозу (свіжий кал), трихомоніазу (виділення з піхви, уретри);

2) фарбовані препарати — використовують для діагностики криптоспоридіозу (препарат калу, зафарбований за Цілем-Нільсеном), малярії (препарат капілярної крові, зафарбований методом Гімзи), пневмоцистоз (препарат зі змивів, зафарбований сріблом або за методом Гімзи).

2. Культивація (використовують рідко, тільки у спеціалізованих лабораторіях): на спеціальних середовищах (найчастіше — рідких), тільки для виявлення деяких паразитів (Acanthamoeba, Toxoplasma, Trypanosoma, Leishmania).

3. Серологічні методи: виявлення паразитарних антигенів у клінічному матеріалі (напр., амебіаз, криптоспоридіоз) або специфічних антитіл у сироватці (напр., токсоплазмоз, трихінельоз, цистицеркоз) чи спинномозковій рідині (напр., нейроцистицеркоз).

4. Молекулярні методи (ПЛР): виявлення генетичного матеріалу найпростіших (напр., токсоплазмоз, пневмоцистоз).