Тілт-тест

Внаслідок зміни положення тіла і запуску т.зв ортостатичного стресу (0,5–1 л крові депонується у вени нижче діафрагми) тілт-тест запускає аномальні механізми, які призводять до рефлекторного синкопе (розд. I.W.1).

Опис обстеженнявгору

Обстеження проводять у теплому, тихому та слабо освітленому приміщенні, на спеціальному ліжку (рис. І.В.10-1). Початкова фаза — відпочинок лежачи — має тривати ≥5 хв (≥20 хв, якщо забезпечують венозний доступ).

Потім ліжко нахиляють під кутом 60–70 ° — залежно від застосованого протоколу, ця пасивна фаза тесту триває, 20 або 45 хв. Згідно з першим протоколом, якщо непритомність не зафіксовано через 20 хв, проводять провокаційну пробу з ЛЗ, що полегшує втрату свідомості — нітрогліцерином (400 мкг аерозолю під язик, у вертикальному положенні хворого). Подальша тривалість тесту із застосуванням препарату становить 15–20 хв. У другому протоколі (45 хв) ЛЗ, що сприяють виникненню синкопе не застосовують. Тест припиняють при непритомності або після завершення протоколу дослідження, з провокаційною фармакологічною пробою включно.

Підготовка пацієнта

Пацієнт повинен бути натщесерце ≥2 год до обстеження.

Показаннявгору

1) особи з незрозумілим єдиним епізодом синкопе, пов’язаним з високим ризиком, тобто пацієнт травмувався або існує значний ризик травмування, або якщо відповідно до професії пацієнта, непритомність може мати серйозні наслідки (водій або оператор  механічних пристроїв)

2) особи з рецидивуючими синкопе без органічного захворювання серця або з органічним захворюванням серця після заперечення його як причини непритомності

3) особи, у яких лікарська оцінка результату тесту вплине на подальшу тактику

Протипоказаннявгору

Абсолютні протипоказання відсутні. Рекомендовано бути обережним у осіб з транзиторною ішемічною атакою або інсультом в анамнезі.

ускладненнявгору

Дуже рідко: тривале порушення свідомості, шлуночкові аритмії при провокаційній пробі з ізопреналіном, фібриляція передсердь, як виняток транзиторна ішемічна атака або інсульт.

результативгору

Результат тесту додатній (патологічний), якщо виникає синкопе.

Типи реакцій під час тілт-тесту:

1) 1 тип (змішаний) — ЧСС зменшується під час непритомності до ≥40/хв (ритм шлуночків) або <40/хв (ритм шлуночків) на <10 сек з асистолією тривалістю <3 сек або без асистолії, артеріальний тиск знижується до моменту сповільнення серцевого ритму

2) тип 2А (кардіодепресивний без асистолії) — ЧСС зменшується до ≥40/хв (ритм шлуночків) на <10 сек але без асистолії тривалістю >3 сек, артеріальний тиск знижується до моменту сповільнення серцевого ритму

3) тип 2Б (кардіодепресивний з асистолією) — виникає асистолія тривалістю >3 сек, артеріальний тиск знижується перед, або одночасно зі сповільненням серцевого ритму (рис. I.B.10-2)

4) тип 3 (вазодепресивний) — під час непритомності ЧСС зменшується на ≤10 % у порівнянні з максимальним значенням.

Під час тесту також можна діагностувати:

1) хронотропну недостатність — відсутність збільшення ЧСС (прискорення <10 % від вихідного рівня)

2) надмірне збільшення ЧСС — прискорення серцевого ритму (>130/хв) як відразу у вертикальному положенні, так і під час тесту аж до появи синкопе.

Тілт-тест має першочергове значення для діагностики вазовагальних рефлекторних синкопе.

Для передбачення рецидивів синкопе значення тілт-тесту є незначним.

Застосування провокаційної фармакологічної проби збільшує чутливість тесту, але зменшує його специфічність, особливо у осіб похилого віку.