Капіляроскопія

опис дослідженнявгору

Неінвазивний метод, який найбільш часто застосовується та дає змогу оцінити будову мікроциркуляції шкіри та капілярний кровотік без можливості його кількісного аналізу. Дослідження полягає в огляді капілярів нігтьового валу пальців рук або стоп після застосування імерсійного масла, у 20–100-кратному збільшенні за допомогою оптичного мікроскопу з холодним відбитим світлом. У нігтьових валиках капіляри розміщенні паралельно поверхні шкіри, що дає змогу точно визначити їх розмір, форму, а також щільність та рівномірність розміщення. В інших ділянках шкіри видно тільки верхівки капілярних петель, які розміщуються під кутом 90° до поверхні, що значно ускладнює оцінку.

Дослідження, зазвичай, виконується у пацієнта в сидячому положенні після 15-ти хвилинного відпочинку. Діаметр капілярів залежить від зовнішніх факторів (напр., температури навколишнього середовища, стресу), а також від стимуляторів та ліків, які приймає пацієнт, тому направляючи пацієнта на дослідження треба порекомендувати йому не пити міцної кави або чаю та не курити сигарет. Дослідження проводиться при температурі >20°C в тихому приміщенні. Пацієнту також необхідно утриматися від косметичних процедур на пальцях ніг та рук на 2 тижні перед дослідженням.

результативгору

Оцінка капіляроскопічної картини вимагає великого досвіду. Треба врахувати вплив ліків, які приймає пацієнт; напр., β-блокатори можуть викликати звуження, а блокатори кальцієвих каналів — розширення судин.

Нормальна картина

У здорових осіб капіляри рівномірно розміщені та мають однакові розміри та вигляд, незалежно від віку та статі. Зазвичай видно поодинокі капіляри, але у ≈30 % обстежених можна також побачити субпапілярні судинні сплетення (рис. I.B.13-1A). Щільність капілярів становить 50–70/мм2. Нормальні капіляри складаються з вузької артеріальної частини (діаметр 6–19 мкм) та широкої венозної частини (діаметр 8–20 мкм), яка проходить паралельно до неї. В середньому співвідношення діаметрів широкої до вузької частини становить 1,2–1,5.

Інтерпретація

Зміни в капілярах неспецифічні. Найпоширенішими порушеннями, виявленими при капіляроскопії, є:

1) зменшена кількість і неоднорідне розміщення капілярів або аваскулярні поля — при критичній периферичній ішемії (напр., при хворобі Бюргера, облітеруючому атеросклерозі артерій нижніх кінцівок, цукровому діабеті, системній склеродермії)

2) широкі петлі (т. з. R-петлі; рис. I.B.13-1B) у початковий період та вузькі атрофічні петлі (т. з. S-петлі) в запущеній стадії у пацієнтів з вторинним синдромом Рейно

3) застійні широкі петлі при венозній недостатності

4) величезні капіляри (т. з. мегакапіляри; рис. I.B.13-1C) та капіляри з деформованими або кущоподібними петлями — часто спостерігаються при системних захворюваннях сполучної тканини.