Магнітно-резонансна томографія

Т2-залежне зображення дає змогу диференціювати тканини на основі вмісту в них води, що дозволяє виявити навіть субклінічний набряк (рис. I.B.14-2, рис. I.B.14-3). При лімфатичному набряку вода накопичується над фасцією, на відміну від венозного (який охоплює також м’язи) та запального (набряк суглобів, навколосуглобових тканин, м’язів) набряків. Крім того, МРТ візуалізує патологічно розширені лімфатичні судини, завдяки чому можна діагностувати вади розвитку лімфатичної системи. Ідентично, як на КТ, лімфатичний набряк підшкірної клітковини дає зображення «медових стільників» і супроводжується, зазвичай, вираженим потовщенням шкіри. МРТ також дозволяє відрізнити набряк від жирової тканини та виявити неопластичні зміни.

В останні роки розвинулась МРТ-лімфангіографія з застосуванням контрастних речовин, що вводяться підшкірно (гадобутрол і гадодіамід) для візуалізації лімфатичних судин та вузлів. Зображення нагадують зображення, отримані при контрастній лімфангіографії. Візуалізація стосується, в першу чергу, передвузлових судин. На МРТ без контрастування можна також візуалізувати грудну протоку.