Ціаноз

лат., англ. cyanosis

Ціаноз — це фіолетово-синюшне забарвлення шкіри та слизових оболонок.

1. Справжній ціаноз

Зумовлений збільшеною концентрацією відновленого гемоглобіну в капілярній крові (>5 г/дл, що відповідає ≈3,4 г/дл відновленого гемоглобіну в артеріальній крові) або наявністю патологічного гемоглобіну (найчастіше метгемоглобіну > 1,5 г/дл). Ціаноз не є достовірним симптомом гіпоксемії, тому з метою підтвердження гіпоксемії потрібно визначити парціальний тиск кисню в артеріальній крові (PaO2; газометрія — розд. II.B.3.1) або насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові (SaO2; пульсоксиметрія — розд.II.B.3.2). Вплив на виникнення ціанозу має як колір шкіри, так і концентрація гемоглобіну у крові (ціаноз може не виникати, або проявлятися пізно у хворих із тяжкою анемією та бути вираженим у хворих із поліцитемією).

Класифікація та причини:

1) центральний ціаноз — генералізований, видимий на слизових оболонках (в основному губ — рис.I.B.2-1) та шкірі, яка зазвичай є теплою. При появі на мочці вушної раковини не зникає під впливом її масажу. Подача кисню найчастіше призводить до зменшення ціанозу у хворих із серцевою та дихальною недостатністю і не має впливу на ціаноз, зумовлений шунтовою вадою серця або наявністю патологічного гемоглобіну.

Причини:

а) гіпоксемія (зазвичай ціаноз видимий при SaO2 75–85 %) – дихальна недостатність, деякі вроджені вади серця, що призводять до вено-артеріального шунтування (ціаноз, що спостерігається з народження або пізніше внаслідок збільшення опору легеневих судин та розвитку зворотного скидання крові [синдром Ейзенменгера]), зниження парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі (на великих висотах)

б) наявність патологічного гемоглобіну — метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія (при нормальному рівні PaO2)

2) периферичний ціаноз — видимий лише на шкірі дистальних частин тіла, яка зазвичай є холодною. При появі на мочці вушної раковини зникає під впливом масажу. Це симптом надмірної деоксигенації гемоглобіну в периферичних тканинах.

Причини:

а) значне охолодження організму (фізіологічний спазм судин)

б) зменшення ударного об’єму (напр., кардіогенний шок, запущена серцева недостатність, стеноз мітрального або аортального клапанів)

в) місцеві порушення артеріальної системи (напр., атеросклероз, артеріальні емболіі, хвороба Бюргера, діабетична ангіопатія)

г) вазомоторні порушення (невротичні, синдром Рейно, акроціаноз)

д) порушення відтоку венозної крові (тромбоз, посттромботичний синдром, флебіт поверхневих вен)

е) збільшення в’язкості крові (поліцитемія, кріоглобулінемія, гаммапатії).

2. Несправжній ціаноз

Пов'язаний не з деоксигенацією гемоглобіну, а з наявністю патологічного пігменту в шкірі (напр. ЛЗ — хлорпромазин, аміодарон, міноциклін; важкі метали — срібло, золото). Не зникає при натисканні пальцем на шкіру. Виникає рідко.