Холестерин

Холестерин (холестерол) — це речовина з групи стеринів (циклічний ненасичений одноатомний спирт), який синтезується в тканинах, насамперед у печінці (⅔), та постачається з їжею (⅓). Він є компонентом клітинних мембран і попередником стероїдних гормонів і жовчних кислот. Транспортування холестерину кров’ю здійснюється за допомогою ліпопротеїнів; в нормальних умовах 70% ліпопротеїнами низької щільності (ЛПНЩ), 25% ліпопротеїнами високої щільності (ЛПВЩ) і 5% ліпопротеїнами дуже низької щільності (ЛПДНЩ) — детальніше в розд. I.E.1.

Матеріал

Визначення проводять в сироватці крові або плазмі (концентрація в сироватці на ≥3% вище, ніж у плазмі). Утримування венозного джгута протягом 3 хвилин або перебування в вертикальному положенні протягом 30 хвилин перед здачею крові може збільшити рівень холестерину на ~10% за рахунок згущення крові. Зразки сироватки або плазми можна зберігати при температурі + 4°C до 4 днів, а заморожені при температурі -20°C — довше. ЛПВЩ можуть зазнавати змін під час тривалого зберігання. Сироватка або плазма для визначення ЛПВЩ (HDL-C) повинна зберігатися після заморожування (-70°C).

Не рекомендується брати зразки крові для повного ліпідного профілю натще; тільки у випадку концентрації тригліцеридів (ТГ) >5 ммоль/л (440 мг/дл) слід розглянути виконання повторного дослідження натще.

Методи визначення

1. Загальний холестерин (ТС)

Стандартним методом є хімічний метод Лібермана і Бурхарда в модифікації Аббеля і Кендала. Широко використовуються фотометричні методи із застосуванням автоматичних аналізаторів, заснованих на реакції естерази холестерину і оксидази холестерину та різних хромогенів, окислених перекисом водню, виділеним у другій реакції.

2. Холестерин ЛПВЩ

Використовуються гомогенні методи для прямого вимірювання концентрації ЛПВЩ з використанням реакції естерази холестерину та оксидази холестерину, без відокремлення ЛПВЩ від інших ліпопротеїнів, але запобігаючи реакції холестерину, який у них міститься, з повною автоматизацією аналітичної процедури.

3. Холестерин ЛПНЩ

Стандартним методом є кількісне визначення бета-виділеної фракції ЛПНЩ методом ультрацентрифугування ліпопротеїдів у плазмі та визначення в ній холестерину. У повсякденній практиці концентрація ЛПНЩ зазвичай розраховується за допомогою формули Фрідевальда, знаючи аналітично визначені концентрації ЗХ, ЛПВЩ і TГ:

ЛПНЩ = ЗХ – ЛПВЩ – TГ/5 (у мг/дл)

або

ЛПНЩ = ЗХ – ЛПВЩ – TГ/2,2 (у ммоль/л)

При концентрації ТГ >2,3 ммоль/л (200 мг/дл) результат недостовірний, оскільки відношення ТГ до холестерину не відображає його вміст у ЛПДНЩ. Окрім гіпертригліцеридемії, причинами неточності розрахунків рівня ЛПНЩ є ожиріння, метаболічний синдром, діабет 2 типу та низький рівень ЛПНЩ у плазмі/сироватці (<1,8 ммоль/л [70 мг/дл]). Відповідно до рекомендацій ESC та EAS (2019) і польських настанов (2021), для оцінки серцево-судинного ризику в такій ситуації замість концентрації ЛПНЩ слід застосувати концентрацію холестерину не-ЛПВЩ (non-HDL-C; див. нижче) або аполіпопротеїни B (апоB; розд. I.B.3.3).

Мартін запропонував модифікацію формули Фрідевальда, відому як формула Мартіна і Хопкінса:

ЛПНЩ = ЗХ – ЛПВЩ – TГ / x (у мг/дл)

x — відношення TГ до холестерину ЛПДНЩ, визначене на основі концентрації TГ та non-HDL-C; значення, доступні в спеціальних таблицях або калькуляторах (www.ldlcalculator.com)

Формула Мартіна і Хопкінса дозволяє більш точний розрахунок ЛПНЩ, коли TГ перевищують 1,7 ммоль/л (150 мг/дл) та при значенні ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (70 мг/дл). Ця формула ліцензована, що обмежує її доступність.

Потрібно пам’ятати, що визначена концентрація ЛПНЩ обтяжена сумою помилок 3-х значень, результати яких використовуються для розрахунків.

ЛПНЩ також можуть бути визначені прямими методами за допомогою реактивів, що містять різні детергенти та індикатори, які блокують або розчиняють окремі ліпопротеїнові фракції, роблячи ЛПНЩ доступними лише для реакцій естерази та оксидази холестерину. Ці методи використовуються в автоматичних аналізаторах.

Концентрація холестерину ЛПНЩ (як розрахована, так і безпосередньо визначена) також включає холестерин ліпопротеїну (а) (розд. I.B.3.4), який становить ~30 % маси молекул цього ліпопротеїну. Тому концентрацію-ЛПНЩ (незалежно від способу розрахунку — формула Фрідевальда чи інший спосіб — або методу визначення) можна скорегувати за допомогою модифікації Далена:

ЛПНЩ скор=ЗХ – ЛПВЩ – ТГ/5 - [Лп(a) × 0,3] (в мг/дл)

Лп(а) – концентрація ліпопротеїну (а)

4. Кількість молекул ЛПНЩ

Концентрація ЛПНЩ має відображати кількість молекул ЛПНЩ в плазмі/сироватці. Пряме визначення кількості молекул ЛПНЩ (ЛПНЩ-П), переважно методом магнітно-резонансної спектрометрії, ще не застовується в клінічній практиці.

5. Холестерин не-ЛПВЩ

Холестерин, не-ЛПВЩ (non-HDL-C), відображає вміст холестерину в усіх фракціях ліпопротеїнів, що містять аполіпротеїн В. Його концентрація обчислюється за формулою:

не-ЛПВЩ = ЗХ - ЛПВЩ

Концентрація не-ЛПВЩ визнана фактором ризику розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, тому вона повинна бути постійним компонентом ліпідного профілю, особливо коли точність розрахунку ЛПНЩ може бути знижена.

6. Ремнантний холестерин

Залишки багатих ТГ ліпопротеїнів - хіломікронів та ЛПДНЩ - належать разом з ЛПНЩ і Лп (a) до атерогенних ліпопротеїнів. Концентрацію холестерину в них (remn-C) обчислюють за формулою (використовуючи концентрацію ЛПНЩ, визначену прямим методом):

ремн-Х = ЗХ – ЛПВЩ – ЛПНЩ

Референтні значення

Цільові значення

Цільові (бажані) значення концентрації ЛПНЩ і не-ЛПВЩ відрізняються для окремих категорій серцево-судинного ризику – див. табл. Д.2-2 та розд. І.Е. Для ЗХ за цільове приймають значення <5 ммоль/л (190 мг/дл), а для рівня ЛПВЩ - >1 ммоль/л (40 мг/дл) для чоловіківu i >1,2 ммоль/л (45 мг/дл) для жінок.

Перерахунок концентрацій

холестерин (ЗХ, ЛПВЩ, ЛПНЩ): [мг/дл] × 0,026 = [ммоль/л]

Клінічна користь

Головним чином рівень холестерину визначається як частина оцінки ризику серцево-судинного атеросклерозу. Концентрація ЛПНЩ та ЛПВЩ відображає вміст цих ліпопротеїнів у крові. Підвищення концентрації ЗХ, ЛПНЩ та не-ЛПВЩ є чинниками ризику. В даний час концентрації ЛПВЩ не приписують суттєву роль в оцінці серцево-судинного ризику.

Причини підвищенних значень

Причини підвищення концентрації ЗХ та ЛПНЩ — розд. I.E.3.

Причини зниженних значень

Причини зниження концентрації ЗХ та ЛПНЩ:

1) гіпертиреоз

2) цироз печінки в стадії декомпенсації та інші тяжкі травми паренхіми печінки

3) сепсис

4) кахексія

5) перенесений серцево-судинний інцидент (кілька тижнів)

6) ревматичні захворювання (парадокс ліпідів - знижений рівень ЗХ, ЛПНЩ та ЛПВЩ, обернено пропорційний тяжкості захворювання [стану запалення]).

Причини зниження концентрації ЛПВЩ:

1) атерогенна дисліпідемія (розд. I.E.4)

2) рідкісні генетичні дефекти

а) сімейна гіпоальфаліпопротеінемія (дефіцит apoAI)

б) хвороба Танжера (дефіцит внутрішньоклітинного білка, який переносить ефіри холестерину, ABC1)

в) сімейний дефіцит лецитин-холестерин-ацилтрансферази (ЛХАТ)

г) хвороба «рибꞌяче око» (частковий дефіцит ЛХАТ).