Магнітно-резонансна ангіографія (ангіо-МРТ)

англ. magnetic resonance angiography (MRA)

Ангіографія МРТ (ангіо-МРТ) — це термін, який окреслює спеціальні методи магнітно-резонансної томографії для неінвазивної візуалізації судин. Основними методами є:

1) ангіографія часу потоку (time of flight — TOF) — використовують різницю інтенсивності сигналів між нерухомими тканинами і потоком крові

2) фазово-контрастна ангіографія (phase contrast — PC) — використовують явище інтеракції між потоком крові і спеціальним типом магнетичного градієнту.

показивгору

Див. розд. I.B.4.2.2.3.

протипоказивгору

Див. розд. I.B.4.4.

результативгору

1. T2-залежні зображення

При рутинному МРТ-обстеженні, внаслідок еха спінів (Т2-залежні зображення), кров у судинах має низький сигнал (темне зображення крові), що дозволяє орієнтовно оцінити топографію та прохідність судин без можливості їх диференціації на артерії та вени.

Потік крові можна ще візуалізувати як темне зображення за допомогою техніки пресатурації, яка полягає на вживанні додаткових електромагнетичних імпульсів з метою насичення протонів тканин поруч з обстежуваною судиною. Виконуючи пресатурацію лише артерій або вен, їх можна відрізнити. Також елімінація сигналу потоку крові полегшує діагностику тромбозу судин.

2. Ангіографія часу потоку (TOF)

На зображеннях, отриманих в результаті градієнтного еха, кров в судинах візуалізована у вигляді світлих ділянок. Коли до обстежуваного об'єкту, після насичення нерухомих тканин киснем, надходить свіжа кров, то виникає емісія сильнішого сигналу (т.зв. залежне від потоку підсилення), що веде до появи зображення світлої крові. Його чітко видно лише в першому або у кількох перших шарах (зрізах); протони потоку крові поступово насичуються під час їх перебування у досліджуваному об'єкті.

Техніка TOF дозволяє одночасно знижувати сигнал нерухомої тканини (фон) і отримувати сильний сигнал від крові, що надходить у досліджуваний шар. Судини можуть бути представлені у будь-якій проекції, як правило, використовують проекцію максимального сигналу. Техніка TOF має ряд недоліків, напр., труднощі при обстеженні великих ділянок та візуалізації повільного потоку крові, генерація тромбами, на Т1-залежних зображеннях, сильного сигналу, який імітує потік крові в судині, а також проблеми з оцінкою турбулентного потоку, який характеризується слабшим сигналом порівняно з ламінарним потоком, що може призвести до помилкового діагнозу стенозу або завищити ступінь звуження.

Метод часу потоку характеризується меншою чутливістю та специфічністю при діагностиці значного стенозу досліджуваних артерій порівняно з фазово-контрастним методом та ангіо-МРТ з контрастним підсиленням.

3. Фазово-контрастна ангіографія (PC)

Метрод PC дозволяє отримати карту потоку, на якій інтенсивність сигналу залежить від швидкості потоку спінів у вибраному напрямку, та надає кількісні дані про швидкість кровоплину. З вихідних зображень, найчастіше за допомогою MIP-презентацій, отримують реконструкції у вибраних просторових проекціях.

Перевагою фазово-контрастної ангіографії є більш сильна супресія нерухомих тканин та отримання зображень судин кращої контрастності, ніж у випадку ангіографії потоку часу. Тривимірний варіант цього методу дозволяє отримати зрізи товщиною 1 мм, що забезпечує високу просторову роздільну здатність. Метод PC, на відміну від TOF, дозволяє відрізнити тромб від крові, що тече по судині, оцінити час потоку та візуалізувати повільний потік крові. Недоліком методу є довший час обстеження.

4. Двовимірні (2D) і тривимірні (3D) зображення

З огляду на тип геометрії аквізиції та реконструкції зображень, методи ангіо-МРТ можна поділити на двовимірні (2D) та тривимірні (3D).

2D ангіографія, виконана з використанням двовимірної геометрії збору даних, суттєво не відрізняється від реєстрації інших зображень МРТ. Основною його перевагою є короткий час аквізиції даних для одного зрізу, що в основному дозволяє обстежити судини грудної клітки та черевної порожнини.

3D-ангіографія (син. об'ємна) відрізняється від 2D-методу застосуванням додаткового градієнта, який кодує фазу вздовж осі зрізу, це дозволяє отримати тонкі зрізи (<1 мм). Через довший час обстеження послідовність еха спінів, у цьому випадку, недоцільна. У ангіо-МРТ знаходять застосування лише різні види послідовності градієнтного еха, при яких час обстеження становить кілька хвилин. Об'ємний метод також характеризується найкращою просторовою роздільною здатністю. Після збору даних, зображення обробляються за алгоритмом, який називається проекцією максимальної інтенсивності сигналу. При цій методиціі точки з максимальною силою сигналу від окремих шарів проектуються на площину — після субтракції можна побачити лише гіперінтенсивні ділянки, які відповідають судинам і реконструйовані у вигляді 3D-зображення. Можна провести оцінку у кінематографічних послідовностях, які дозволяють оцінити швидкість потоку. Якість ангіо-МРТ-зображень, отриманих за допомогою апаратів останнього покоління, дуже висока і дозволяє візуалізувати периферичні, вісцеральні, мозкові та внутрішньочерепні судини.

5. МРТ-ангіографія з контрастним підсиленням (contrast enhancement magnetic resonance angiography — CEMRA)

Обстеження виконують після в/в введення парамагнітного контрасту під час його першого проходження через обстежувану артерію з використанням швидкої тривимірної секвенції градієнтного еха. Найбільш часто вводять хелати гадолінію (Gd-DTPA), що призводить до значного підсилення сигналу на Т1-залежних зображеннях (рис. I.B.4-30).

Проведення CEMRA вимагає апарату МРТ з сильними градієнтами і коротким часом зростання. Сучасні апарати дозволяють виконаим обстеження протягом <30 с, впродовж єдиного апное, що значно зменшує рухові артефакти.

Найновіші ангіо-МРТ-секвенції тобто мультифазна ангіографія (multiphase MRA, time-resolved MRA) з дуже коротким часом аквізиції (3-7 с), дозволяють виконати обстеження декілька разів під час одного апное. Тоді, напр., отримують зображення судин нирок у кількох фазах контрастного підсилення: артеріальній, венозній та паренхіматозній. Для просторової реконструкції вибирають оптимальну артеріальну фазу обстеження, в якій контраст ще не потрапив у вени. В нові MРТ-системи також інстальована програма динамічної ангіо-MРТ після введення контрасту; використання відповідної секвенції дозволяє простежити наповнення артерій контрастом (аналогічно, як при традиційній ангіографії). Ангіо-МРТ коронарних артерій (рис. I.B.4-31) характеризується меншою чутливістю (60% проти 80-90%) виявлення стенозів, ніж мультишарова КТ (розд. I.B.4.3).

Аналіз обстеження базується, як і при КТ, на оцінці вихідних зображень та мультиплощинних просторових реконструкцій. Перевагою CEMRA перед методами TOF та PC є краща лінійна роздільна здатність та коротший час обстеження. Перевагою методу, порівняно із традиційною артеріографією, є неінвазивність та відсутність потреби у введенні йодовмісних контрастних речовин. Перевага над ангіо-КТ полягає в тому, що пацієнт уникає впливу іонізуючого випромінювання, а частота ускладнень після введення парамагнітного контрасту мінімальна; недоліком є трохи гірша просторова роздільна здатність.

6. МРТ-венографія

Аналогічно, як у випадку КТ, можна одночасно отримати зображення емболії легеневої артерії (при ангіо-МРТ) і тромбозу глибоких вен (при МРТ-венографії). Ці обстеження можна проводити вагітним.