Сигнал-усереднена ЕКГ

Сигнал-усереднена ЕКГ високого посилення виконується з метою реєстрації електричних потенціалів, що з’являються в кінцевій фазі комплексів QRS та через низьку амплітуду не візуалізуються на стандартній ЕКГ. Головною метою усереднення є усунення випадкових сигналів, що походять зі скелетних м’язів, електродів чи кабелів, та з’являються асинхронно з  довільно вибраною точкою відліку  кривої ЕКГ.

опис дослідженнявгору

Сигнал-усереднена ЕКГ стандартно виконується  в ортогональних відведеннях x, y, z, а під час холтерівського моніторування — з двополюсних відведень з грудної клітки. Сигнали ЕКГ, що реєструються в цих відведеннях, після відповідного підсилення усереднюються та пропускаються через двонаправлений фільтр в смузі частот між 25 або 40 Гц та 250 Гц. Векторне значення посилених, усереднених та пропущених через фільтр сигналів ЕКГ в 3-х відведеннях, визначає форму комплексу QRS. Дослідження виконується у хворих із синусовим ритмом, без порушень внутрішньошлуночкового проведення (повна блокада ніжки пучка Гіса або дифузна внутрішньошлуночкова блокада з розширенням комплексів QRS >0,12 с).

показаннявгору

Згідно з клінічними настановами ESC (2015), сигнал-усереднену ЕКГ слід виконувати як скринінгове дослідження у членів родин осіб, що раптово померли внаслідок нез’ясованої причини або від шлуночкової аритмії. Експерти також радять виконувати це дослідження під час діагностики аритмогенної кардіоміопатії правого шлуночка у хворих з порушеннями ритму шлуночкового походження, або з підвищеним ризиком життєзагрожуючої шлуночкової аритмії.

результативгору

При застосуванні  фільтра низьких частот 40 Гц, сигнал-усереднену ЕКГ можна вважати патологічно зміненою (рис. I.B.5-32), якщо:

1) тривалість комплексу QRS складає >114 мс

2) амплітуда кінцевих 40 мс комплексу QRS складає <20 мкВ

3) тривалість кінцевої фази комплексу QRS з амплітудою <40 мкВ становить >38 мс.

Присутність ≥2-х з 3-х відхилень від норми на сигнал-усередненій ЕКГ вказує на наявність пізніх шлуночкових потенціалів, що віддзеркалюють місцеву фрагментаризацію та запізнення процесу деполяризації міокарда шлуночків. Поява таких вогнищевих порушень провідності може бути підґрунтям для виникнення явища reentry та пароксизмальної життєзагрожуючої шлуночкової аритмії.