Самостійне вимірювання артеріального тиску

Самостійні (домашні) вимірювання артеріального тиску отримують чимраз більше значення при веденні пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Продемонстровано, що значення артеріального тиску при самостійних вимірюваннях ліпше корелюють з наявністю органних ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії та ризиком серцево-судинних подій, ніж значення артеріального тиску при клінічних вимірюваннях.

Опис дослідженнявгору

Пацієнт самостійно або інша людина вимірює артеріальний тиск у звичайних умовах (вдома або на робочому місці), зазвичай, за допомогою електронного апарата, а не пружинного сфігмоманометра. Рекомендують використання приладів для вимірювання тиску на плечі з правильно підібраною манжетою (розд. I.В.7.1), що мають функції збору або друку результатів. Принципи вимірювання подібні, як у випадку їх виконання лікарем чи медсестрою (розд. I.В.7.1). Слід перевірити, чи пацієнт вміє правильно вимірювати артеріальний тиск (і навчити його у разі потреби), поінформувати про необхідність записувати результати і точний час вимірювань (вказати як часто і в яку пору дня, чи о котрій годині пацієнт повинен вимірювати тиск), про варіабельність артеріального тиску, його нормальні значення, необхідність калібрування і технічних оглядів апарату. Раз на рік пацієнту рекомендують приносити свій прилад на візит до лікаря для оцінки точності вимірювання та отриманих результатів.

Показаннявгору

Показання для вимірювань артеріального тиску вдома — табл. I.В.7-2.

При діагностуванні артеріальної гіпертензії, а також з метою оцінки ефективності гіпотензивного лікування (перед кожним візитом до лікаря) оптимально проводити вимірювання впродовж ≥3-х, а краще 6–7 днів поспіль. Слід робити 2 самостійні вимірювання артеріального тиску вранці та 2 ввечері (до їжі та до прийому ліків) щодня протягом тижня. Відтак з отриманих показників розраховують середні значення систолічного та діастолічного артеріального тиску (результатів з 1-го дня не враховують). Пацієнти, які отримують гіпотензивні ЛЗ можуть виконувати додаткові вимірювання артеріального тиску рідше (наприклад, 1–2×/тиждень), за винятком 7-денних періодів вимірювання, для ліпшого дотримання рекомендацій. Не використовуйте результати окремих вимірювань для діагностичних цілей.

Не слід рекомендувати самостійні вимірювання артеріального тиску пацієнтам, у яких вимірювання зумовлюють занепокоєння або можуть призвести до несанкціонованих змін у терапії.

результативгору

Нормальним вважають артеріальний тиск <135/85 мм рт. ст. (середня величина з вимірювань протягом кількох днів) — табл. I.В.7-1.

До обмежень методу зараховують: необхідність належної підготовки пацієнтів, використання неточних апаратів, помилки вимірювань, обмежена достовірність результатів вимірювань, записаних пацієнтом, відсутність нічних вимірювань (однак вже доступні апарати, за допомогою яких можна проводити вимірювання під час сну) та індукування отриманими результатами тривожності в пацієнта, що може призвести до збільшення кількості вимірювань та довільної модифікації пацієнтом схеми лікування.

Виконання самостійних вимірювань дає змогу діагностувати артеріальну гіпертензію білого халата (офісну), масковану артеріальну гіпертензію або псевдорезистентну артеріальну гіпертензію.