Дослідження т. зв. «сліпим» доплером дозволяє оцінити кровотік в судині без її візуалізації. З цією метою застосовуються 2 методи:
1) метод постійної хвилі (англ. continuous wave — CW), т. зв. постійно-хвильовий доплер
2) імпульсний метод (англ. pulse wave — PW), т. зв. імпульсно-хвильовий доплер.
При дослідженні «сліпим» доплером використовуються обидва методи, причому постійно-хвильовий доплер має перевагу над імпульсно-хвильовим доплером, оскільки дозволяє вимірювати високі швидкості кровотоку, виявлені напр. при суттєвому стенозі судини.
Дослідження «сліпим» доплером полягає в аналізі спектру швидкості кровотоку в досліджуваній артерії. На підставі змін спектру швидкості можна діагностувати:
1) стеноз судини у сегменті, що знаходиться проксимальніше місця прикладення датчика, який перешкоджає притоку крові до досліджуваного місця
2) стеноз судини у сегменті, що знаходиться дистальніше місця прикладення датчика, який перешкоджає відтоку крові з досліджуваного місця
Дослідження у місці стенозу судини дозволяє приблизно оцінити ступінь стенозу.
Характерні зміни швидкості кровотоку виникають також у випадку функціональних змін судинного басейну, який кровопостачається досліджуваною артерією (напр. при компресійних синдромах).
«Сліпим» доплером не можливо точно виміряти швидкості кровотоку через незнання кута між напрямком ультразвукового пучка та напрямком кровотоку. Крім цього існує ризик помилково приписати доплерівський спектр іншій судині.