Дослідження постійно-хвильовим доплером

Дослідження постійно-хвильовим доплером (див. вище) є корисним для виявлення рефлюксу в басейнах великої підшкірної, малої підшкірної вен, а також в перфоративних венах. Гирло впадання великої підшкірної вени у стегнову вену оцінюють у пацієнта, який стоїть обличчям до особи, яка проводить дослідження, і притримується за поручні або стіл. Пацієнт переносять вагу тіла на необстежувану кінцівку. Доплерівський датчик, що працює в постійно-хвильовому режимі (5–10 МГц), прикладають до шкіри над загальною стегновою веною під кутом 45° до поверхні, і просять пацієнта покашляти або виконати пробу Вальсальви. Потім стискають стегно або гомілку (що призводить до збільшення кровотоку в напрямку до датчика) і різко припиняють тиск на кінцівку. Відсутність видимого сигналу кровотоку під час кашлю або проби Вальсальви та після припинення стиснення стегна або гомілки означає, що рефлюкс відсутній. Якщо сигнал потоку зберігається >1 с (здебільшого 1–4 с), необхідно діагностувати рефлюкс. У випадку рефлюксу знову виконується стиснення стегна або гомілки після попереднього затиснення великої підшкірної вени рукою або джгутом, накладеним на стегно нижче гирла впадіння великої підшкірної вени в стегнову вену. Якщо у такому випадку не буде виявлено рефлюксу, це вказує на те, що клапани гирла впадіння великої підшкірної вени у стегнову вену є недостатніми. Персистуючий рефлюкс може вказувати на неспроможність клапанів стегнової вени.

Гирло впадання малої підшкірної вени у підколінну вену досліджується у пацієнта, який стоїть спиною до особи, що проводить дослідження, і притримується за поручні або стіл. Пацієнт переносить вагу тіла на необстежувану кінцівку. Обстежувана кінцівка є легко зігнутою в коліні, стопа — на підлозі. Схоже, як під час дослідження великої підшкірної вени, ультразвуковий датчик прикладають до шкіри на рівні згину позаду коліна, реєструють сигнал кровотоку з підколінної артерії та вени і стискають гомілку; якщо після раптового припинення стискання, не реєструється сигнал кровотоку, це означає, що рефлюкс відсутній, а клапани підколінної та малої підшкірної вени є спроможними. Якщо реєструється сигнал ретроградного кровотоку, то компресійна проба повторюється, а асистент затискає малу підшкірну вену трохи нижче місця прикладання ультразвукового датчика. Якщо попри це реєструється сигнал ретроградного кровотоку, це означає наявність рефлюксу у венах литкового м’яза або в підколінній вені. Цим способом можна діагностувати рефлюкс у підколінній вені з чутливістю 100 % та специфічністю 92 %. Обмеженням дослідження постійно-хвильовим доплером є неможливість розрізнити з якої судини походить сигнал кровотоку (одночасно реєструється сигнал з усіх судин, що лежать на шляху ультразвукового пучка, емітованого датчиком).