Профілактичні стратегії

Профілактика серцево-судинних захворювань (ССЗ) включає:

1) популяційну стратегію

2) стратегію високого ризику, зокрема вторинну профілактику.

Найбільше зниження смертності та захворюваності на ССЗ можна досягти за допомогою популяційної стратегії. Переваги стратегії високого ризику та вторинної профілактики приносять користь переважно людям із прихованим (безсимптомним) або клінічно явним ССЗ.

Популяційна стратегія

Популяційна стратегія полягає в боротьбі з факторами ризику, пов'язаними зі способом життя, шляхом впливу на суспільну свідомість і створення умов, що сприяють фізичній активності, припиненню паління і здоровому харчуванню. Було доведено, що за допомогою популяційної стратегії  можна змінити харчові звички, зменшити кількість людей, які курять тютюн, а також збільшити фізичну активність. В результаті в т. ч.  знижується артеріальний тиск і рівень холестерину.

Значною мірою завдяки ефективній популяційній стратегії, зменшується рівень смертності від ССЗ, що було доведено і в Польщі. У 1989–2001 роках споживання тваринних жирів значно зменшилось, а споживання рослинних жирів зросло. Кількість курців також зменшується. У 1991–2009 роках зафіксовано зниження смертності від ССЗ на >40 %.

Згідно зі звітом «Ситуація зі здоров’ям населення Польщі та його детермінанти (2020)», що охоплює дані з періоду від 2002-2003 по 2017–2018, впродовж цих 15 років смертність від серцево-судинних захворювань у Польщі знизилася на 16,6 %. Зниження серцево-судинної смертності спостерігалося до 2016 р., але не в останні роки. Епідемія COVID-19 погіршила ситуацію, оскільки зросла кількість смертей від ССЗ через побоювання пацієнтів звертатися до медичних працівників, обмежений доступ до надання медичних послуг, а також через вплив інфекції SARS-CoV-2 на кардіологічні ускладнення.

У 2018 р. ССЗ були причиною 40,5% усіх смертей (хвороба серця була причиною 59 % з них). Причини зниження серцево-судинної смертності – комплексні. До них можуть належати: корисні зміни в дієті, обмеження паління тютюну і сучасна фармакотерапія та інвазивна кардіологія. Фармакотерапія факторів ризику впливає на смертність при первинній профілактиці та смертність при вторинній профілактиці, а інвазивні кардіологічні процедури на смертність пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Прикладом корисних змін у харчуванні поляків може бути зменшення споживання тваринних жирів, що відмічено у 2010–2018 роках. Однак харчування поляків все ще відхиляється від принципів здорового харчування, яке також є ефективним у профілактиці ССЗ. Споживання овочів і фруктів занадто низьке, споживання червоного м’яса та частка енергії з жирів і насичених жирних кислот занадто високі, а частка енергії з вуглеводів надто мала.

У 2018 р. аж 30,9 % чоловіків i 20,2 % жінок палили сигарети, a 62,2 % чоловіків i 45,5 % жінок мали надмірну вагу чи ожиріння (BMI ≥25 кг/м2).

Принципи здорового харчування універсальні, хоча вони можуть дещо відрізнятися в залежності від популяції, місцевих харчових звичок та проблем зі здоров'ям – тому кожна країна повинна розробляти свої власні харчові рекомендації і періодично оновлювати їх.

Принципи харчування згідно зі спільними рекомендаціями ESC та 12 інших медичних товариств щодо профілактики серцево-судинних захворювань (2021):

1) дотримуватись здорової дієти як основи профілактики ССЗ;

2) дотримуватись середземноморської, або наближеної до неї дієти з метою зниження ризика ССЗ;

3) заміна насичених жирів ненасиченими з метою зниження ризику ССЗ, насичені жирні кислоти повинні складати <10 % загального постачання енергії; їх слід замінити на поліненасичені та мононенасичені жирні кислоти (PUFA i MUFA) і вуглеводи з цільнозернових продуктів;

4) обмежене споживання кухонної солі з метою зниження артеріального тиску та зниження ризику ССЗ; загальне споживання (з готових продуктів і доданої до страв) повинно становити <5 г/добу;

5) вибір моделі харчування, яка базується переважно на продуктах рослинного походження, багатих на клітковину, включаючи цільнозернові продукти, фрукти, овочі, бобові та горіхи. Здорове харчування включає щоденне споживання 30-45 г клітковини (перевагу надають клітковині з цільнозернових продуктів), ≥200 г фруктів (≥2-3 порцій), ≥200 г овочів (≥2-3 порцій), 30 г несолоних горіхів.

6) рекомендовано обмежити споживання алкоголю до макс. 100 г/тиж.

7) споживання риби, перш за все жирної, ≥1×/тиж. (ця рекомендація обумовлена вмістом PUFA ω-3 у рибі і зниженням ризику коронарної хвороби серця) та обмежене споживання обробленого м’яса. Здорова дієта передбачає обмежити споживання червоного м’яса до 350–500 г/тиж. (червоне м'ясо є канцерогеном, тому деякі експерти вважають, що його споживання не повинно перевищувати 100 г/тиж.).

8) обмежити споживання простих вуглеводів (особливо напоїв, підсолоджених цукром) до ≤10% постачання енергії.

Відповідно до принципів здорового харчування також слід максимально обмежити споживання ізомерів трансненасичених жирних кислот і виключити з дієти оброблені продукти, які їх містять. Вони підвищують рівень холестерину ЛПНЩ і ризик ССЗ. Можуть міститись у продуктах типу fast food і у готових кондитерських виробах.

Також слід пам’ятати про споживання води >1,5 л щодня.

Здоровим особам в рамках профілактики ССЗ рекомендується фізичне навантаження —  ≥150 хв/тиж. аеробного навантаження помірної інтенсивності або 75 хв/тиж. аеробного навантаження високої інтенсивностічи їх рівноцінна комбінація. З метою отримати додаткову користь рекомендовано поступово збільшувати аеробне навантаження помірної інтенсивності до 300 хв/тиж., а аеробне навантаження високої інтенсивності до 150 хв/тиж. Тренування слід розподілити на кілька (тобто 4-5) днів у тиждні, а найкраще проводити їх щоденно.

Для осіб віком >35 років:

1) обтяжених низьким або помірним ризиком ССЗ – слід розглянути допуск до всіх рекреаційних видів спорту без подальшої оцінки серцево-судинної системи

2) які ведуть сидячий спосіб життя чи обтяжені високим або дуже високим серцево-судинним ризиком і мають намір розпочати інтенсивну програму фізичних вправ чи професійно зайнятись спортом – слід розглянути можливість клінічної оцінки, в т.ч. з виконанням проби з максимальним фізичним навантаженням

3) без діагностованого ССЗ, але обтяжених дуже високим серцево-судинним ризиком (табл. I.D.2-2), які хочуть виконувати вправи високої або дуже високої інтенсивності – можна розглянути можливість оцінити ризик за допомогою функціональної візуалізації, ангіо-КТ-коронарних артерій або УЗД шийної чи стегнової артерії.

Особам віком ≥65 років, фізично здоровим та без динамічних обмежень, рекомендовані аеробні вправи помірної інтенсивності (5–6 б. за модифікованою шкалою Борга – табл. II.B.1-4) тривалістю ≥150 хв/тиж., натомість для пацієнтів, які ведуть малорухливий спосіб життя слід розглянути можливість повної клінічної оцінки, включаючи тест з максимальним фізичним навантаженням, якщо вони бажають виконувати вправи високої інтенсивності (7-8 б. за модифікованою шкалою Борга). Людям похилого віку, схильним до порушення координації, рекомендуються силові вправи для покращення рівноваги та координації впродовж ≥2 днів/тиж. (8–10 вправ, 10–15 повторів).

Стратегія високого ризику

Люди, обтяжені більшим ніж середній ризиком ССЗ в популяції, потребують інтенсивної тактики дій для зменшення або усунення факторів ризику за допомогою дієти, фізичних навантажень, ліків та припинення куріння. Профілактичні заходи тим ефективніші, чим вищий ризик ССЗ. З цього приводу в профілактиці ССЗ пріоритет мають:

1) особи з діагностованим ССЗ

2) хворі на цукровий діабет

3) хворі з хронічною хворобою нирок (ХХН)

4) люди, у яких значно виражений одиночний фактор ризику, наприклад, сімейна дисліпідемія або тяжка артеріальна гіпертензія

5) особи з дуже високим ризиком серцево-судинних подійвпродовж 10 років відповідно до алгоритму SCORE2 або SCORE2-OP (розд. I.D.2).

Профілактика ССЗ (згідно з рекомендаціями ESC2021) повинна включати контроль факторів ризику:

1) припинення тютюнопаління і оптимізація способу життя;

2) зниження систолічного артеріального тиску <140 мм рт. ст., а якщо толерується, то <130 мм рт. ст, для осіб >70 р. <140 мм рт. ст.;

3) досягнення цільового рівня холестерину ЛПНЩ відповідно до категорії ризику (табл. I.D.2-2);

4) підтримувати рівень HbA1c у хворих на цукровий діабет 2-го типу <7 % (<53 ммоль/моль).

У настановах ESC (2021) не подано рекомендованого ІМТ, ані рекомендованої окружності талії. Натомість привернуто увагу до того, що зниження маси тіла лише на 5-10% вже позитивно впливає на рівень ліпідів, артеріальний тиск і глікемію.

Рекомендації щодо фізичної активності у пацієнтів із ССЗ – див. розділи про окремі захворювання.