Оцінка серцево-судинного ризику

Доцільність застосування профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) базується на таких передумовах:

1) ССЗ є основною причиною смерті у більшості європейських популяцій, а також основною причиною інвалідності та зростаючих витрат на охорону здоров'я

2) атеросклероз, який підступно розвивається протягом багатьох років, є основним патологічним процесом, що лежить в основі ССЗ

3) інфаркт міокарда та інсульт виникають раптово, а смерть може наступити ще до того, як надійде медична допомога та може бути проведене ефективне лікування

4) основні фактори ризику розвитку ССЗ можна модифікувати

5) показано, що боротьба з факторами ризику знижує смертність та захворюваність, пов’язану з ССЗ.

Фактори серцево-судинного ризику, які підлягають модифікації:

1) неправильне харчування

2) тютюнокуріння

3) низька фізична активність

4) підвищення артеріального тиску

5) підвищена концентрація холестерину ЛПНЩ (ХС ЛПНЩ) в плазмі

6) підвищена концентрація тригліцеридів (ТГ) у плазмі крові

7) предіабет (ПГН або ПТГ — розд. IV.L.3) або цукровий діабет

8) надмірна вага або ожиріння.

Серцево-судинні фактори ризику, які не підлягають модифікації:

1) вік — чоловіки ≥45 років, жінки ≥55 років

2) стать — вищий ризик у чоловіків, ніж у жінок в пременопаузі

3) обтяжений сімейний анамнез  щодо раннього (у чоловіків віком <55 років, у жінок віком <60 років) дебюту  ішемічної хвороби серця (ІХС) або захворювань інших артерій на фоні атеросклерозу.

До факторів серцево-судинного ризику також належать підвищений рівень у плазмі крові: С-реактивного білка (СРБ), гомоцистеїну, ліпопротеїну (а) [Lp(а)] та фібриногену. Однак вони мають незначний вплив на оцінку абсолютного серцево-судинного ризику, порівнюючи з основними факторами ризику, і не змінюють категорію ризику у конкретної людини, тому їх не рекомендують вимірювати для оцінки ризику, за винятком визначення концентрації Lp(a) (покази для визначення – див. розд. I.E.6).

Клінічні настанови ESC та EAS 2019 рекомендують систематичну оцінку серцево-судинного ризику у людей, в яких він підвищений, наприклад через наявність в сімейному анамнезі передчасного ССЗ, сімейну гіперліпідемію, основні фактори ризику (тютюнокуріння, високий артеріальний тиск, цукровий діабет, підвищена концентрація ліпідів у плазмі або ожиріння) або супутні захворювання, що збільшують серцево-судинний ризик. Оцінку ризику слід проводити у цих людей кожні 5 років, а частіше в осіб із ризиком, наближеним до граничних значень, що є показанням для застосування конкретного втручання. Можна розглянути систематичну або опортуністичну (тобто виконану при зверненні пацієнта до лікаря з іншої причини) оцінку серцево-судинного ризику в загальній популяції чоловіків віком >40 років та жінок >50 років або у менопаузі, без відомих факторів ризику ССЗ атеросклеротичної етіології.

У осіб віком < 70 років без патогенних симптомів, без діагностованого ССЗ внаслідок атеросклерозу, цукрового діабету, хронічного захворювання нирок (ХЗН), генетично детермінованих рідкісних форм артеріальної гіпертензії та ліпідних розладів, рекомендується оцінити 10-річний ризик ССЗ (інфаркту міокарда, інсульту головного мозку) з або без летального завершення за допомогою алгоритму SCORE2 (Systemic Coronary Risk Estimation 2), а у осіб віком ≥70 років без патогенних симптомів і вищезгаданих захворювань за допомогою алгоритму SCORE2-OP (Systemic Coronary Risk Estimation 2 – Older Persons). Алгоритми SCORE2 і SCORE2-OP опрацьовані в 4 версіях для популяцій з низьким, помірним, високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. Польська популяція обтяжена високим серцево-судинним ризиком – рис. І.Д.2-1. Калькулятор серцево-судинного ризику з використанням SCORE2 і SCORE2-OP – http://www.mp.pl/ryzyko-sn. Однакові значення 10-річного ризику нефатальних або фатальних серцево-судинних подій, розрахованих на основі алгоритмів SCORE2/SCORE2-OP, можуть свідчити про іншу категорію серцево-судинного ризику залежно від віку пацієнта – табл. I.D.2-1.

Клінічні настанови ESC та EAS (2019) щодо ведення дисліпідемії виділяють 4 категорії серцево-судинного ризику та надають цільові значення ХС ЛПНЩ для кожної категорії ризику (табл. I.D.2-1). Додаткові цілі гіполіпемізуючої терапії також були визначені для концентрації ХС не-ЛПВЩ та концентрації аполіпопротеїну B (апоB).