1931 – перший опис розриву атеросклеротичної бляшки (Olcott) 1957 – перший опис ерозії на атеросклеротичній бляшці (Helpern) 1966 – ангіографічне зображення розриву атеросклеротичної бляшки в коронарній артерії (Chapman) 1989 – введення терміну вразлива бляшка (vulnerable plaque) (Мюллер) |
Найбільш поширеною (>98 % випадків) причиною ішемічної хвороби серця ( ІХС) є коронарний атеросклероз (розд. I.D.1).
Інші, менш часті причини ІХС:
1) спазм коронарних артерій
а) варіантна стенокардія (Принцметала) стенокардія
б) індукований лікарськими засобами, напр. після відміни нітратів
2) емболія коронарної артерії
а) в ході сепсису або бактеріального ендокардиту
б) в ході міксоми в лівій частині серця
в) як ускладнення тромбу в лівій частині серця
г) при перехресній емболії
д) при синдромі пролапсу мітрального клапана
е) з поверхонь катетерів або провідників
3) коронарит
а) вузликовий поліартеріїт
б) хвороба Такаясу
в) хвороба Кавасакі
г) системний червоний вовчак
д) сифіліс
4) ураження коронарних артерій в ході метаболічних порушень
а) мукополісахаридозів
б) амілоїдозу
в) хвороби Фабрі
г) гомоцистинурії
д) ідіопатичної артеріальної кальцифікації новонароджених
5) вади коронарних судин
а) відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії
б) відходження лівої коронарної артерії від переднього синуса Вальсальви
в) аневризми коронарної артерії
г) коронарні нориці
6) травма коронарної артерії
7) артеріальний тромбоз внаслідок порушень гемостазу
а) тромбоцитоз
б) синдром диссемінованого внутрішньосудинного згортання
в) справжня поліцитемія
г) гіперкоагуляційні стани, особливо антифосфоліпідний синдром
8) зменшення надходження кисню по відношенню до потреби (не пов'язане з ураженнями в артеріях)
а) аортальний стеноз —- усі форми
б) гіпертрофічна кардіоміопатія;
в) недостатність аортального клапана
г) отруєння оксидом вуглецю
д) декомпенсований гіпертиреоз
е) довготривала гіпотензія
є) анемія
з) м’язові мости
9) розшарування аорти.
ІХС виникає внаслідок дисбалансу між постачанням кисню через коронарні артерії та потребою міокарда в кисні. Цей дисбаланс можуть спричинити 4 групи факторів:
1) аномалії великих епікардіальних артерій
2) порушення мікроциркуляції у малих вінцевих артеріолах
3) системні, позакоронарні фактори, які знижують постачання серця киснем
4) підвищена потреба серця в кисні.
Ці фактори можуть виникати як ізольовано (напр., атеросклеротичний стеноз лівої передньої міжшлуночкової гілки), так і поєднуватись (напр., атеросклеротичний стеноз + коронарна мікросудинна дисфункція + підвищена потреба серця в кисні, спричинена фізичним навантаженням).
Залежно від динаміки розвитку цих порушень і ступеня кисневої недостатності перебіг ІХС може мати наступні форми:
1) хронічні коронарні синдроми, які характеризуються зниженням коронарного резерву, ішемією, що виникає найчастіше внаслідок збільшення навантаження на міокард або ж незначної інтенсивності навантаження і відносно повільне прогресування захворювання
2) гострі коронарні синдроми, при яких дефіцит кисню є значним, часто кровопостачання міокарду практично повністю припиняється, а ішемія стрімко наростає.