Синдром здавлення лівої ниркової вени аортою та верхньою брижовою артерією

англ. mesoaortic compression of left renal vein

При синдромі здавлення лівої ниркової вени аортою та верхньою брижовою артерією (син. синдром Лускунчика), як правило, ліва ниркова вена стискається між аортою та верхньою брижовою артерією. Варіацією синдрому є т. зв задній синдром Лускунчика — анатомічний варіант, при якому ниркова вена проходить позаду аорти (ретроаортальне положення ниркової вени) і тому моделюється між аортою і передньою поверхнею хребта.

Симптоми: може спостерігатися протеїнурія та гематурія, а також біль у животі. Рідко компресія може сприяти тромбозу ниркової вени. У дітей та підлітків синдром може минути самостійно. Дефекти постави та поглиблення лордозу в поперековому відділі хребта можуть посилити симптоми. Часто це явище є функціональним — ступінь компресії залежить від положення тіла, а в деяких положеннях вона може повністю зникнути. Компресія ниркової вени може сприяти розвитку колатерального кровообігу — через венозні сплетення хребта та через яєчникову або яєчкову вену. Колатеральний кровообіг цими венами та ретроградний потік крові до малого тазу можуть в свою чергу призвести до розвитку тазового конгестивного синдрому.

Діагноз: стартовим дослідженням є УЗД (рис. I.O.10-6); у сумнівних випадках корисні КТ- та МР-ангіографія або магнітно-резонансна венографія.

Лікування: у легких випадках достатньо спостереження та систематичної реабілітації — корекція або гальмування прогресування дефекту постави. Імплантація стента в ниркову вену рідко проводиться через відсутність стентів, призначених для ниркових вен. В крайніх випадках розглядається аутотрансплантація нирки з імплантацією її судинної ніжки в іншому місці.