Артеріальні ускладнення діалізних фістул

Судинні ускладнення у пацієнтів із артеріовенозною діалізною фістулою верхньої кінцівки є поширеною проблемою. Через 12 міс. лише 26–58 % нативних фістул (тобто з власних судин) функціонують належним чином без додаткового втручання, а загальна середня тривалість нормального функціонування нориці становить 3–4 роки. Найбільш частим ускладненням, окрім дисфункції фістули (потік <150 мл/хв), є ішемія кисті, спричинена стенозом судин, що кровопостачають фістулу, та синдромом обкрадання.

Діагностика: основним методом є дуплексне сканування, що дозволяє оцінити функціональні параметри потоку та морфологію уражень.

Лікування: по-перше, воно включає ендоваскулярні процедури (у разі стенозу) або хірургічну реконструкцію (у разі невдалих судинних процедур при стенозі або синдромі обкрадання). Довготривалі ефекти операції залежать від: клінічних (вік, супутні захворювання [ішемічна хвороба серця, атеросклероз артерій нижніх кінцівок, цукровий діабет]), анатомічних (протяжність та місце ураження, ефективність венозного відтоку) та біохімічних (гіперхолестеринемія, наявність маркерів запалення) факторів.