Акроціаноз

лат., англ. аcrocyanosis

Акроціаноз — це незагрозливе вазомоторне порушення, яке полягає у постійному почервонінні пальців з їх синюшним відтінком внаслідок переповнення капілярів і венул венознозною кров’ю. Ці судини втратили здатність до активного спазму та розширення. Як правило, також виникає тривалий спазм шкірних артеріол. Симптоми посилюються при дії холоду. Від феномену Рейно акроціаноз відрізняється відсутністю характерної потрійної послідовності вазомоторних симптомів і больових відчуттів, хоча може бути відчуття дискомфорту в уражених пальцях, особливо при низьких температурах.

Розрізняють 2 форми акроціанозу:

1) первинну (спонтанну)

2) вторинну — як ускладнення відмороження, наслідок компресії вен, а також при хворобах, які протікають зі збільшеною в’язкістю крові (справжня поліцитемія, тромбоцитоз).

Акроціаноз слід диференціювати з ціанозом у ході серцево-судинних захворювань і захворювань дихальної системи.

Це порушення є косметичним дефектом і лікування не потрібне, за винятком вторинних форм. Лікування основної хвороби зазвичай зменшує акроціаноз. Достатньо пояснити пацієнтові суть порушення і порекомендувати уникати низьких температур.