Лімфангіт

лат., англ. lymphangitis

визначеннявгору

Запалення поверхневих лімфатичних судин, спричинене інфекцією, найчастіше внаслідок пошкодження цілісності шкіри або абсцесу.

епідеміологіявгору

Вважається достатньо поширеним захворюванням, проте достовірних епідеміологічних даних немає.

етіологія і патогенезвгору

Найчастішим етіологічним фактором є β-гемолітичні стрептококи групи А і стафілококи. Інші мікроорганізми можуть призводити до цього запалення у хворих з імунодефіцитами (грамнегативні бактерії, анаероби) та у випадку кусаних ран (Pasteurella multocida). У регіонах, ендемічних щодо філяріозу, переважно в Південно-Східній Азії, найчастішою причиною є нематоди (Wuchereria bancrofti [90 % випадків], Brugia malayi, Brugia timori). У Польщі філяріоз не спостерігається, але можливе інфікування осіб, які тимчасово перебувають в ендемічних регіонах, напр., в Південно-Східній Азії.

клінічна картинавгору

У хворих можуть спостерігатися підвищена температура тіла, озноб та головний біль. На шкірі — лінійні нерівної форми почервоніння, що тягнуться від вогнища інфекції в напрямку до регіонарних лімфатичних вузлів, які можуть бути збільшеними та болючими.

ПРИРОДНИЙ перебігвгору

Нелікований лімфангіт може призвести до лімфаденіту і бактеріємії, а в рідкісних випадках — до сепсису.

діагностикавгору

Постановка діагнозу можлива на підставі клінічної картини — лінійне почервоніння шкіри, що починається в місці пошкодження шкіри або абсцесу, збільшені та болючі регіонарні лімфатичні вузли.

Диференційна діагностика

1) флебіт поверхневих вен

2) контактний дерматит

лікуваннявгору

Антибіотикотерапія, часто емпірична, зазвичай з використанням пеніциліну, стійкого до β-лактамази (напр., клоксациліну) або пеніциліну з інгібітором β-лактамаз, або цефалоспорину II чи III покоління, для п/о застосування. Немає достовірних даних щодо користі від застосування інших лікарських засобів.

ускладненнявгору

1) сепсис

2) абсцеси лімфатичних вузлів

3) лімфатичний набряк (особливо при рецидивах).