Патологічні дихальні шуми

Етіопатогенезвгору

1. Фізіологічні дихальні шуми

1) везикулярне дихання — вислуховується над всією поверхнею легень під час вдиху та в початковій фазі видиху, пов'язане з турбулентним рухом повітря через дольові та сегментарні бронхи. Ослаблене везикулярне дихання спостерігається у наступних ситуаціях: обмежена екскурсія легень, утруднене проходження повітря до периферичних частин легень (при емфіземі), порушене проведення везикулярного дихання внаслідок гідро- або пневмотораксу, великі емфізематозні були або деформації грудної клітки.

2) бронхіальне дихання — з широким спектром частот, в нормі вислуховується лише над трахеєю або великими бронхами. Патологічне бронхіальне дихання, вислуховується над периферичними ділянками або частиною легені, може вказувати на запальну інфільтрацію легені або кровотечу.

2. Додаткові дихальні шуми

1) вологі хрипи — недзвінкі, короткі (тривають <0,25 с), переривчасті дихальні шуми, спричинені раптовим зрівнюванням тиску газів між двома ділянками легень; виникають під час відкриття попередньо обтурованих дрібних дихальних шляхів. Розрізняють вологі хрипи:

а) дрібнопухирцеві, часто їх називають крепітацією — вищої частоти — напр., фіброз легень, набряк легень

б) грубопухирцеві — низькочастотні — напр., бронхоектази

2) сухі свистячі і дзижчачі хрипи — дзвінкі постійного характеру (тривалістю >0,25 с), високочастотні (свистячі) або низькочастотні (дзижчачі) шуми. Сухі свистячі хрипи (звуки шиплячого, свистячого характеру) виникають внаслідок турбулентного потоку повітря через звужені дихальні шляхи, натомість дзижчачі сухі хрипи виникають, в основному, внаслідок наявності мокротиння в дихальних шляхах. Розрізняють:

а) інспіраторні свистячі хрипи — внаслідок звуження дихальних шляхів, розташованих за межами грудної клітки, напр., параліч голосових зв'язок, запальні зміни гортані і трахеї, зовнішня компресія трахеї, стороннє тіло. Стідор — особливо голосний тон постійної частоти, можна його почути без використання стетоскопу; вказує на обструкцію гортані або трахеї, також спостерігається при дисфункції голосових зв'язок і тоді вимагає диференціації з астмою.

б) експіраторні свистячі хрипи — звуження дихальних шляхів всередині грудної клітки, напр., при астмі, хронічному бронхіті, ХОЗЛ, аспірації шлунковим вмістом, рідше при емболії легеневої артерії та серцевій недостатності.

3) тріскучі сухі хрипи — шуми поєднаного характеру, складаються з коротких свистячих хрипів, які супроводжуються крепітацією. Найчастіше зустрічаються у пацієнтів з алергічним альвеолітом, рідше при інших інтерстиціальних захворюваннях легень або пневмонії інфекційного генезу.

4) шум тертя плеври — виникає при терті листків парієтальної та вісцеральної плеври, змінених в результаті нашарування фібрину при запальному стані або онкопроцесі.