Плетизмографія

Використовують для:

1) вимірювання загальної ємності легень (TLC) та її складових

2) оцінки опору дихальних шляхів

Опис обстеженнявгору

Пацієнт, зачинений у плетизмографічній камері, має затиснений ніс і дихає через мундштук (рис. II.B.5-6).

Вимірювання загальної ємності легень та її складових

Під час спокійного дихання, після стабілізації температури в камері та дихальних шляхів пацієнта на рівні FRC (ФЗЄЛ) спокою, у початковій фазі вдиху відбувається короткочасне блокування повітряного потоку. За цих умов, при тимчасовому перериванні потоку в дихальних шляхах, одночасно вимірюють зміну тиску в ротовій порожнині. Це відповідає зменшенню тиску в грудній клітці, тобто зміні альвеолярного тиску. Зміна об’єму грудної клітки вимірюється опосередковано, як підвищення тиску всередині плетизмографічної камери. Використовуючи закон Бойля-Маріотта та закон Пуассона, з отриманих даних можна обчислити функціональну залишкову ємність легень, тобто FRC (ФЗЄЛ), і таким чином встановити торакальний об'єм газу (TGV). Це сума всіх повітряних просторів у грудній клітці, але, як правило, вона не відрізняється більше, ніж на 100–150 мл від фактичного значення FRC. Обстеження закінчують виконанням класичної спірометрії (розд.II.B.5.1.1) для визначення ERV та IC, необхідних для розрахунку RV i TLC (загальна ємність легень) (TLC = TGV + IC, RV = TLC – VC). Зазвичай виконують 4–6 визначень TGV. Результат вважається достовірним, якщо показники кожного визначення є в межах 5% від середнього значення (зазвичай 150 мл). Крім того, розраховується співвідношення RV/TLC (ЗОЛ/ЗЄЛ).

Вимірювання респіраторного опору

Опір дихальних шляхів (R) визначається опосередковано, шляхом вимірювання різниці тиску, зумовленої потоком (ΔP), і величини цього потоку (V):

R = ΔP/V

Вимірювання потоку здійснюється за допомогою пневмотахометричного датчика при спокійному диханні, а зміни позитивного тиску потоку повітря в дихальних шляхах утворюють запис зміни тиску всередині плетизмографічної камери. Ці зміни, пов'язані з величиною потоку, записані у прямокутній системі координат, утворюють характерні петлі. Кут нахилу січної площини, яка проходить через точки максимального тиску по відношенню до кута кривої TGV пропорційний величині середнього загального опору (Rtot). Детальний аналіз петлі дозволяє виділити фрагменти, які відповідають вдиху та видиху, що дозволяє визначити інспіраторний (Rin) та експіраторний (Rex) опори. Це може бути особливо важливим у випадку емфіземи, коли спостерігається характерне значне підвищення експіраторного опору і крива набуває форми люльки або ключки для гольфу.

Підготовка пацієнта

Така сама, як до спірометрії

Показивгору

1) оцінка загальної ємності легень та її складових:

а) при обструктивних захворюваннях, якщо обструкція супроводжується зниженням VC (ЖЄ) — з метою з'ясування достовірного співвідношення об'ємів або для оцінки дії бронходилятаторів на показники об'єму

б) при рестриктивих захворюваннях — з метою верифікації змін, отриманих при спірометричному обстеженні або для виявлення змін об'єму при збереженій VC (ЖЄ) при спірометрії

в) верифікація змін об'єму, виявлених при спірометрії здорових осіб

2) оцінка обструкції у осіб, які не можуть виконати маневру форсованого видиху (в основному у дітей і осіб, які погано співпрацюють)

а) оцінка дії бронходилятаторів

б) під час провокаційної проби як метод оцінки гіперреактивності бронхів (рідко)

в) оцінка показників об'єму, які свідчать про обтурацію периферичних дихальних шляхів

г) оцінка респіраторно опору для діагностики обструкції центральних дихальних шляхів

протипоказивгору

1) такі самі, як до спірометрії (якщо виконується як частина комплексного обстеження, коли виконують лише вимірювання об'ємів без маневру форсованого видиху додаткових протипоказів до обстеження нема)

2) клаустрофобія — пацієнта замикають у малій, тіскій камері

результативгору

Нормальні значення

Аналогічно як при спірометрії, результати показників об'ємів виражають у відсотках від належної величини. Діапазон нормальних значень визначається на основі поширення параметра в здоровій популяції (5–95 процентиль). Приблизний діапазон норми для TLC становить ± 20% вн., А для RV/TLC — це суттєво залежить від віку: для молодих людей становить ±35% вн., зменшується з віком і у літніх людей (~70 р.) становить ±25% вн. Для респіраторного опору у дорослих прийнято 0,3 кПа/л як верхня границя норми.

Інтерпретація

Перш за все звертають увагу на TLC (ЗЄЛ) (еталонний метод діагностики об'ємної рестрикціЇ) і показники RV/TLC i FRC (ЗО/ЗЕЛ і ФЗЄ), які відображають повітряну пастку та гіперінфляцію. Ознакою об'ємної рестрикції є зменшення TLC нижче нижньої границі норми для віку, зросту і статі (<5 процентиля). Відносні значення решти показників мають менше діагностичне значення. Інтерпретація порушень вентиляції — рис. II.B.5-7.