Відеоторакоскопія

англ. video thoracoscopy (VTS), video-assisted thoracic surgery (VATS)

ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯвгору

Відеоторакоскопія (VTS) — це процедура, яка базується на введенні у плевральну порожнину крізь невеликий розріз усіх покривів стінки грудної клітки оптичної системи з відеокамерою (твердого інструменту [рис. II.В.7-1] або відеоплеврофіброскопу). В ході цього втручання можна провести забір для дослідження рідини з плевральної порожнини, біоптатів вісцеральної або пристінкової плеври, біоптатів легені (рис. II.В.7-2), а також зробити лікувальну маніпуляцію, наприклад плевродез (рис.II.В.7-3). VTS дає кращу візуалізацію цілої плевральної порожнини і дозволяє детальніше, ніж діагностична торакотомія, оцінити зміни в паренхімі легені. Відеоторакоскопія поділяється на:

1) хірургічну — яка виконується під загальною анестезією торакохірургами в операційному блоці, є більш інвазивним методом

2) пульмонологічну відеоторакоскопію — виконується під місцевим знеболюванням, має діагностичний характер, відмінною рисою її є менша інвазивність та обмеження до діагностики пристінкової плеври.

Підготовка пацієнта

Лабараторні дослідження, які необхідно зробити перед VTS:

1) група і загальний аналіз крові з кількістю тромбоцитів

2) АЧТЧ та МНВ

3) рівень натрію, калію та креатиніну в сироватці крові

4) анти-HCV

5) РГ грудної клітки та КТ

6) ЕКГ

7) спірометрія

8) газометрія артеріальної крові

Підготовка до відеоторакоскопіі залежить від її типу (пульмонологічна або хірургічна), виду знеболювання (загальне чи місцеве) та запланованого об’єму процедури. Тактика відносно хворих, які приймають антикоагулянти- розд. I.R.4.4.

ПОКАЗАННЯвгору

1) рідина в плевральній порожнині нез’ясованої етіології — найчастішим показанням до проведення відеоторакоскопіі є негативний результат мікробіологічного та цитологічного дослідження рідини з плевральної порожнини при підозрі на пухлинну, туберкульозну або невідому етіологію

2) зміни в плеврі, наприклад підозра на пухлинні метастази (рис. II.В.7-4)

3) рецидивуючий пневмоторакс — з метою виконання плевродезу і можливої резекціі емфізематозних змін

4) інтерстиціальні хвороби легень — коли не вдалося поставити діагноз за допомогою інших методів; біопсію легень необхідно взяти з 2-х або 3-х місць, вибраних на підставі знімків ТК високої роздільної здатності і ретельного огляду вісцеральної плеври та легені

5) периферичні вузлики — з метою видалення та інтраопераційного гістологічного дослідження

6) оцінка ступеня тяжкості недрібноклітинного раку легень (рідко)

7) деякі випадки збільшення лімфовузлів середостіння, особливо переднього середостіння та аортально-легеневого вікна

ПРОТИПОКАЗАННЯвгору

1) тяжка дихальна недостатність з гіпоксемією та гіперкапнією

2) серцева недостатність (III-IV ФК за NYHA)

3) тяжкі порушення ритму серця

4) інфаркт міокарда, перенесений впродовж остатніх 3-х міс.

5) декомпенсовані порушення системи гемостазу

6) повна облітерація або масивні шварти плевральної порожнини

7) запущений фіброз легень

УСКЛАДНЕННЯвгору

1) довготривала негерметичність легень

2) підшкірна емфізема

3) неповне розправлення легені

4) кровотеча у плевральну порожнину

5) емпієма плеври

6) пухлинна дисемінація в каналі після дренування

7) біль після маніпуляціі та плевродезу