Черезшкірна біопсія плеври

англ. closed pleural biopsy

Запроваджений у 1958 році метод черезшкірної біопсії плеври ріжучою голкою все ще є корисною діагностичною методикою, яка доповнює пункцію плевральної порожнини. Він все більше витісняється відеоторакоскопічними методами, які мають більшу діагностичну ефективність.

опис маніпуляціївгору

Місце пункції найчастіше визначається за допомогою УЗД або КТ; вже практично не виконується «сліпої» біопсії плеври. Ефективність процедури значно підвищується, коли вона виконується під контролем УЗД.

Підготовка пацієнта подібна до підготовки до забору плевральної рідини — розд. II.B.10. Якщо пацієнт вживає антикоагулянт — антагоніст вітаміну К, слід його відмінити і зачекати до нормалізації показника МНВ. Остання профілактична доза низькомолекулярного гепарину подається

за 12 год, а лікувальна — за 24 год перед маніпуляцією. У хворих,

які вживають НОАК, лікування антикоагулянтами слід припинити за ≥48 годин до пункції (у пацієнтів із нормальною функцією нирок) — табл. II.R.4-5.

Біопсія найчастіше виконується голкою Абрамса або Коупа (рис. II.B.8-1). Голка вводиться  над верхнім краєм ребра після попередньої місцевої анестезії. Після пункції плеври для дослідження  може бути зібрана плевральна рідина. При виведенні голки беруться маленькі біоптати плеври. Ці дії можна повторити кілька разів, кожен раз трохи обертаючи голку вздовж своєї осі; не слід брати матеріал з області між 10.00 та 2.00 годинами через небезпеку пошкодження нервово-судинного пучка поряд з нижнім краєм ребра.

Після маніпуляції рекомендується виконати контрольну РГ грудної клітки з метою виключення пневмотораксу і спостерігати за пацієнтом протягом 3–6 год.

Показаннявгору

Черезшкірна біопсія плеври особливо корисна в діагностиці туберкульозного плевриту та неопластичних змін. Однак при підозрі на пухлинний ексудат цитологічне дослідження плевральної рідини є більш чутливим, ніж черезшкірна плевральна біопсія, через що пропонується її виконання лише після отримання результату цитологічного дослідження рідини, яке не дозволило визначити діагноз.

Протипоказаннявгору

Такі ж, як до виконання плевральної пункції для забору

плевральної рідини — розд. II.B.10.

Ускладненнявгору

Такі ж, як після виконання плевральної пункції для забору

плевральної рідини — розд. II.B.10.

Ризик ускладнень біопсії плеври малий (≈1 %).

результативгору

При туберкульозному плевриті в 50–80 % біоптатів виявляються гранульоми, що зазвичай рівнозначне діагнозу туберкульозу, хоча рідко подібні зміни зустрічаються при грибковому або ревматоїдному плевриті, а також при саркоїдозі. Результат мікробіологічного дослідження підтверджує діагноз.

У разі пухлинного ексудату в плевральній порожнині результат гістологічного дослідження біоптату плеври підтверджує діагноз у 40–60 % випадків.