Черезшкірна біопсія легені

англ. transthoracic lung biopsy

Черезшкірну біопсію легені виконують тонкою голкою, що уможливлює аспірацію клітин для цитологічного дослідження (fine-needle aspiration — FNA, thoracic percutaneous needle aspiration — TPNA) або товстою ріжучою голкою (рис. II.B.8-2), що використовується для забору біоптату легені для гістологічнего дослідження (core needle biopsy — CNB).

опис маніпуляціївгору

Біопсію найчастіше виконує радіолог під контролем КТ (рис. II.B.8-3), що дозволяє точно злокалізувати зміну і уникнути ушкодження судин. Біопсію під контролем УЗД можна виконувати, коли зміна велика і розташована біля стінки грудної клітки.

Аспіраційна або ріжуча голка вводиться в змінену ділянку безпосередньо або через раніше введену зовнішню оболонку, яка дозволяє багаторазово забирати матеріал з того самого місця. Необхідно зробити стільки пункцій, скільки потрібно, щоб отримати достатньо матеріалу для дослідження. Після виведення голки необхідно зробити контрольну РГ грудної клітки, щоб виключити пневмоторакс (безпосередньо після процедури і через 24 години).

Підготовка пацієнта

Перед маніпуляцією необхідно провести загальний аналіз периферичної крові з кількістю тромбоцитів, а також визначити рівень креатиніну у сироватці, МНВ і АЧТЧ.

Тактика ведення хворих, які вживають антикоагулянти — див. розд. II.B.8.1 та розд. I.R.4. Антитромбоцитарні ЛЗ (особливо тієнопіридини) відміняють, якщо це можливо, за ≥2 (оптимально за 7) днів до маніпуляції (пацієнт може вживати ацетилсаліцилову кислоту в профілактичній дозі). Хворого слід проінформувати про високий ризик пневмотораксу та необхідність застосування активної аспірації у разі цього ускладнення. У периферичну вену повинна бути введена канюля великого розміру. Якщо це можливо, слід уникати седації.

Після маніпуляції (безпосередньо і через 24 год) рекомендується виконати контрольну РГ грудної клітки з метою виключення пневмотораксу.

показаннявгору

1) поява нової або ріст одиночної пухлини у легені, яку неможливо діагностувати за допомогою бронхоскопії

2) оцінка ступеня поширення раку легень або дослідження метастатичної пухлини

3) вузлик або численні вузлики у паренхімі легень в особи без діагностованої злоякісної пухлини або під час тривалої ремісії онкологічного захворювання

4) персистуючі вогнищеві інфільтрати, недіагностовані на підставі результатів посівів мокротиння чи крові, серологічних досліджень та бронхоскопії

5) пухлина середостіння

6) зміни в плеврі або стінці грудної клітки

7) пухлина кореня легень, яку неможливо діагностувати за допомогою бронхоскопії

Аспіраційної біопсії достатньо для збору матеріалу для цитологічного дослідження та діагностики новоутворень, тоді як біопсія ріжучою голкою необхідна для отримання матеріалу для гістологічного дослідження з метою діагностики лімфоми, більшості доброякісних змін в легенях та для диференціальної діагностики мезотеліоми плеври та метастазів у плевру.

Протипоказаннявгору

1) неможливість співпраці з пацієнтом під час маніпуляції

2) МНВ >1,5 або АЧТЧ >1,5 × ВМН

3) тромбоцити крові <50 000/мкл

4) видалена легеня або пневмоторакс із протилежного боку

5) дихальна недостатність значного ступеня

Ускладненнявгору

1) пневмоторакс — зустрічається у ≈30 % хворих після біопсії під контролем КТ; менше половини з них потребують активної аспірації для розправлення легені

2) кровотеча у плевральну порожнину

3) кровохаркання

4) повітряна емболія

5) дисемінація пухлини по ходу біопсійного каналу (особливо при мезотеліомі плеври)

Фактори, що сприяють появі пневмотораксу, який вимагатиме застосування активної аспірації:

1) супутнє ХОЗЛ

2) використання товстих ріжучих голок

3) кашель під час процедури

4) багаторазова плевральна пункція

результативгору

Ефективність черезшкірної біопсії легені залежить від розміру пухлини, її віддаленості від стінки грудної клітини, а також від того, чи маніпуляція проводиться під контролем УЗД або КТ. У разі великих змін з характерними ознаками раку легені, розташованих біля грудної стінки, ефективність може сягати навіть 95 %.