Функціональна дисфонія

Функціональна дисфонія — це порушення фонації безsp; помітної органічної причини, що може бути спричинене різними факторами: системними, психогенними, фармакологічними або перенапруженням голосу. Складає 10% всіх голосових порушень. Існують різні класифікації; розрізняють наступні типи:

1) гіпертонусна дисфонія — зустрічається у осіб зі збільшеним напруженням м'язів, що відповідають за фонацію, наприклад внаслідок перенапруження голосу та частих ларингітів (симптоми: жорсткий та охриплий голос); ускладнення — передсердний голос (стогнучий, скриплячий); вузлики голосових складок (так звані «вузлики співаків», які часто трапляються у співаків та вчителів); може супроводжуватися болем в гортані, сухістю слизової оболонки гортані та горла

2) гіпотонусна дисфонія — причиною є зменшене напруження м'язів, що відповідають за фонацію, зазвичай у виснажених осіб, з анемією, дефіцитом вітамінів, ендокринними захворюваннями (матовий, захриплий голос); може супроводжуватися підвищеною частотою дихання під час мовлення та неможливістю довго розмовляти

3) дисфонія змішаного типу

Психогенна афонія зустрічається в 8 раз частіше у жінок, та характеризується відсутністю голосу при збереженні дзвінкого кашлю та сміху, супроводжується психосоматичними розладами.

Індукована обструкція\обтурація гортані — патологічний, перехідний та зворотній стеноз гортані у відповідь на зовнішні фактори, найчастіше фізичні навантаження, а також хімічні сполуки, сильні запахи, холодне повітря, стрес, та гастроезофагальний рефлюкс. Зустрічається в ~2 рази частіше у жінок, ніж у чоловіків, зазвичай в віці 20–40 років (5–7% європейської популяції). У більшості хворих проявляється інспіраційною задишкою, зазвичай, найбільшою на піку навантаження (на відміну від бронхоспазму, індукованого фізичним навантаженням, симптоми якого зазвичай наростають до 20 хв після закінчення фізичних вправ). Діагностика — на підставі даних анамнезу та прямої ларінгоскопії, найчастіше виконується під час проби з навантаженням. Лікування – переважно зменшення голосового навантаження та психотерапія. У хворих часто неправильно діагностується астма (у 30% хворих з тяжкою формою астми діагностується індукована обструкція\обтурація гортані).

Хронічна функціональна дисфонія може перейти в органічну дисфонію (особливо — в вузлики або гіпертрофію голосових складок) або підсилити її симптоми.

Діагностика: на підставі анамнезу та досліджень — ларингоскопії, стробоскопії, візуалізаційних та інших досліджень. При підозрі на дисфункцію голосових складок виконується риноларінгоскопія і спірометричне дослідження (сплощення дихальної кривої).

Лікування: в залежності від причини захворювання, хворим рекомендується уникати подразнюючих факторів (напр., тютюнового диму), голосова гігієна і реабілітація , спеціалізоване ларингологічне і фоніатричне лікування, іноді – застосування вітамінів, ГКС і психотерапії.