Причини: анатомічні порушення та вади розвитку, вузлики голосових складок (рис. II.C.4-1), пухлини, кісти, гранульоми (постінтубаційні або при гастроезофагальній рефлюксній хворобі), контактні виразки, травми, променева терапія. Важливою причиною є також пошкодження голосових складок:
1) центрального генезу — напр. ураження рухового ядра блукаючого нерву (співіснують дисфагія та поперхування), хвороба Паркінсона
2) периферичного генезу — найчастіше при пошкодженнях поворотного гортанного нерву під час операцій на щитовидній залозі (0,3%), при пухлинах середостіння чи бронхів, аневризмі аорти або післязапальних змінах
Симптоми органічної дисфонії — афонія або захриплість, зміна якості голосу (для фонації потрібно докласти зусиль), інспіраційна задишка (особливо при двобічному ураженні голосових складок — рис. II.C.4-2).
Діагностика: на підставі ларингоскопії та стробоскопії , у випадку підозри на новоутворення необхідна біопсія.
Лікування: консервативне лікування зрідка дає позитивний ефект; рекомендується мікрохірургічне втручання та логопедична реабілітація.