Гострий бронхіт

лат. bronchitis acuta

анг. acute bronchitis

Визначеннявгору

Гострий бронхіт — це гостре інфекційне ураження дихальних шляхів, яке супроводжується кашлем, що триває <3 тиж., та діагностується після виключення пневмонії

епідеміологіявгору

Гострий бронхіт є найчастішим діагнозом у хворих, які звертаються до лікаря з приводу кашлю.

етіологіявгору

Причини вдається ідентифікувати зрідка. Найчастіше це респіраторні віруси: вірус грипу А та В, парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус, коронавіруси, аденовіруси та риновіруси.

Бактеріальні інфекції, найчастіше Bordetella pertussis, Mycoplasma pneumoniae і Chlamydophila pneumoniae, діагностуються у <10 % пацієнтів. B. pertussis може бути причиною гострого бронхіту також у осіб, щеплених від кашлюка, але захворювання в них має лагідніший перебіг.

клінічна картинавгору

Основні симптоми, з якими звертаються пацієнти — це гарячка, біль м'язів, кашель, відкашлювання слизової або гнійної мокроти, інколи свистяче дихання. Системні симптоми (гарячка, відчуття «розбитості») часто мають місце в випадку грипу та парагрипу, але є рідкими, якщо гострий бронхіт, викликаний риновірусами

В гострій фазі приблизно у половини хворих в спірометричному дослідженні наявні ознаки помірної бронхообструкції. Тимчасово виникає також неспецифічна гіперреактивність бронхів, яка діагностується на підставі провокаційної проби з гістаміном або метахоліном. Гіперреактивність зникає сама собою протягом декількох тижнів після зникнення проявів інфекції.

типовий перебігвгору

Гострий бронхіт є нетяжкою хворобою, яка зазвичай минає самостійно, зі сприятливим прогнозом.

діагностикавгору

Симптоми подобні до пневмонії, тому конче важливо її виключити. До пандемії COVID-19 серед хворих, які зверталися до лікаря з приводу гарячки, кашля та відхаркування мокроти, <5% пацієнтів мало пневмонію. Проти діагнозу пневмонії свідчать:

1) частота серцевих скорочень <100/хв, 

2) частота дихання <24/хв

3) температура тіла (у ротовій порожнині) <38 °С,

4) відсутність вогнищевих змін (обмежених частиною легені), що вказує на запальний набряк легеневої паренхіми.

При виключенні пневмонії дальші дослідження не потрібні. Випадки, в яких має місце ≥1 з вищевказаних симптомів, слід оцінювати індивідуально, з урахуванням віку, обставин захворювання, та супутніх захворювань. З урахуванням всіх цих факторів, слід прийняти рішення про необхідність виконання РГ грудної клітки для підтвердження чи виключення діагнозу пневмонії.

Відсутність вищевказаних симптомів знижує ймовірність COVID-19, але не дозволяє виключити цей діагноз, тому у хворих з підозрою на COVID-19 необхідна діагностика (див. розд. XI.D.18.1).

Диференційна діагностика з кашлевим варіантом бронхіальної астми (розд. II.C.8) може бути утрудненою на початку спостереження, тому що при гострому бронхіті спостерігається гіперреактивність бронхів. Зникнення кашлю протягом 3 тижнів і правильний результат спірометричного дослідження свідчать проти діагнозу астми. В сумнівних випадках слід виконати тест на гіперреактивність бронхів після зникнення проявів інфекції.

лікуваннявгору

1. Етіотропне лікування: антибіотики не дають покращення при гострому бронхіті та їх не слід застосовувати. Винятком є гострий бронхіт при кашлюку, при якому лікування антибіотиком (макролідом) є обгрунтованим; це стосується пацієнтів, котрі мали контакт з хворими на кашлюк, або при епідемії кашлюка (розд. II.C.6). У хворих з грипом з проявами гострого бронхіту корисні ліки проти грипу (розд. XI.D.1).

2. Симптоматичне лікування: антипіретики та протикашлеві лікарські засоби. Не підтверджена користь застосування інгаляційних β2- міметиків при гострому бронхіті, тому їх слід застосовувати тільки тоді, коли спостерігаються виражені симптоми бронхообструкції