Пневмококова пневмонія

Streptococcus pneumoniae — це грампозитивний стрептокок, що зустрічається на слизовій оболонці носоглотки в 10% здорових дорослих. Захворюваність ≈200/100 000/рік. Інфікування нижніх відділів дихальних шляхів відбувається внаслідок мікроаспірацій.

S. pneumoniae є найчастішою причиною НП не залежно від ступеня тяжкості, а також пневмоній які розвинулись протягом перших 4–5 діб госпіталізації. Також може спричиняти синусит, середній отит, менінгіт та бактеріємію.

клінічна картина та діагностикавгору

Швидкий початок хвороби. Виникають висока гарячка, озноб, задишка і кашель з утворенням спочатку іржавої, потім гнійної мокроти. Часто зустрічається тахіпное (tachypnoë), тахікардія і плевральний біль, а при тяжкій пневмонії також приєднується ціаноз.

В аналізі крові зустрічається лейкоцитоз, рідко лейкопенія, яка є негативним прогностичним фактором. РГ грудної клітки зазвичай візуалізує затемнення паренхіми яке відповідає інфільтрації сегменту, цілої частки легені, або кількох часток. Рідше можна зустріти вогнища меншого розміру які нагадують картину бронхопневмонії. В половини пацієнтів візуалізуються ознаки випоту в плевральних порожнинах.

Бактеріологічне підтвердження діагнозу є важким. Посів мокротиння має обмежену цінність, через часте носійство S. pneumoniae в ділянці носоглотки, тим не менше вчасна оцінка зразків дозволяє з високою ймовірністю виключити інфікування. Високу діагностичну цінність має посів крові, який нажаль є позитивним тільки в <25% хворих. Цінним та простим у виконанні є тест визначення антигенів S. pneumoniae в сечі. До факторів ризику розвитку пневмонії викликаної S. pneumoniae відносяться: попереднє інфікування вірусом грипу, алкоголізм, тютюнопаління, ХОЗЛ i астма, функціональна або анатомічна аспленія, імунодефіцит (інфікування ВІЛ, множинна мієлома, системний червоний вовчак, стан після трансплантації гемопоетичних клітин), безпритульність, перебування в закритих закладах, вагітність, наркотична залежність від кокаїну або опіоїдів, професія зварювальника.

лікуваннявгору

При виборі лікування потрібно врахувати інформацію стосовно зниження чутливості до β-лактамних антибіотиків в даній популяції. Препаратом вибору при лікуванні пневмококової пневмонії є пеніцилін або амоксицилін, альтернативними препаратами є: ампіцилін, цефалоспорини II і III покоління (не слід призначати цефалоспорини I покоління), макроліди та фторхінолони з антипневмококовою активністю (левофлоксацин, моксифлоксацин; якщо найбільш ймовірним етіологічним фактором запалення легень є S. Pneumoniae, для лікування не слід призначати ципрофлоксацин). Дозування лікарських засобів — табл. II.D.1-2. Ефективними також є кліндаміцин, лінезолід і ванкоміцин.