Пневмонія спричинена інфікуванням Haemophilus influenzae

Haemophilus influenzae — це грамнегативна аеробна бактерія, який часто колонізує верхні дихальні шляхи здорових людей. Спричиняє 5–10% НП. Передається при безпосередньому контакті та повітряно-крапельним шляхом. В нижні дихальні шляхи потрапляє шляхом мікроаспірації.

клінічна картина та діагностикавгору

Симптоми — такі як при інших бактеріальних пневмоніях. Дуже рідко зустрічається розпад запальних інфільтратів та випіт в плевральній порожнині.

Посів та культивування H. influenzae з мокротиння має обмежену цінність, через дуже часте носійство, тим не менше вчасна оцінка зразків дозволяє з високою ймовірністю виключити інфікування. Позитивний результат посіву крові трапляється рідко, однак якщо він позитивний то підтверджує діагноз. Фактори ризику інфікування H. influenzae включають: функціональну або анатомічну аспленію, порушення гуморального імунітету, дефіцит компонентів комплементу, трансплантацію гемопоетичних клітин, хіміотерапію або променеву терапію раку, інфікування ВІЛ.

лікуваннявгору

H. influenzae може синтезувати β-лактамазу (в Польщі ≈10% штамів). Штами які не синтезують β-лактамазу чутливі до амоксициліну і ампіциліну. Альтернативно можна призначити цефуроксим, цефотаксим, цефтріаксон або фторхінолони. Якщо штам продукує β-лактамазу, слід призначити амоксицилін з клавулановою кислотою, левофлоксацин або моксифлоксацин. Що раз частіше висіваються штами, які не синтезують β-лактамази, однак є стійкими до ампіциліну (штами BLNAR [β-lactamase-negative ampicillin resistant]) та ампіциліну з інгібіторами. В таких випадках препаратом вибору є цефалоспорин III покоління (цефотаксим або цефтріаксон). Також можна призначати доксициклін. Дозування лікарських засобів — табл. II.D.1-2.