Пневмонія спричинена інфікуванням Klebsiella pneumoniae

K. pneumoniae — це грамнегативна паличкоподібна бактерія. Відповідає за 10% НП і 20% ГП. Інфікування відбувається шляхом аспірації. Чоловіки хворіють 10-раз частіше від жінок. Ускладненням інфекції може бути емпієма плеври або абсцес легені. До факторів ризику інфікування K. pneumoniae відносять цукровий діабет, алкоголізм, новоутворення, захворювання жовчовивідних шляхів, ХОЗЛ, прийом системних ГК, ниркова недостатність.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКАвгору

Початок пневмонії раптовий. Виникає гарячка, плевральний біль, кашель, задишка, рясне відкашлювання гнійної мокроти, інколи кровохаркання.

Зазвичай РГ грудної клітки візуалізує масивні інфільтрації, які часто займають усю частку, частіше верхні ніж нижні; можуть візуалізуватись симптоми ателектазів, розпаду та формування абсцесів (рис. II.D.3-3). У пацієнтів в стані імунодефіциту зміни можуть бути багатовогнищевими та мати бронхогенний характер .

Певне значення має дослідження мазка мокроти, яка має гнійний характер та містить великі грамнегативні палички, що підтверджує ріст K. pneumoniae в мокротинні з нижніх відділів дихальних шляхів. Посів крові має високе діагностичне значення, є позитивним в 25–70% хворих. Летальність є високою, особливо у випадках, що супроводжуються бактеріємією (30–55%).

ЛІКУВАННЯвгору

Пацієнтам без імунодефіциту, в нормальному загальному стані, призначається один із наступних антибіотиків: цефалоспорини II–IV покоління, карбапенеми, ципрофлоксацин, β-лактам з інгібітором β-лактамази; іншим пацієнтам показане призначення β-лактамного антибіотику або карбапенему, в комбінації з аміноглікозидом (дозування ЛЗ — табл. II.D.1-2). Як тільки це стає можливим, слід призначити прицільну антибіотикотерапію. При інволюції змін, в паренхімі легень часто утворюються рубці, цироз (фіброз), каверни та зменшується об'єм легень. Госпітальні штами часто синтезують β-лактамази розширеного спектру (ESBL) та внаслідок цього стають не чутливими до пеніциліну і цефалоспоринів, а чутливості до пеніциліну з інгібіторами in vitro може бути недостатньо для отримання результату in vivo. Такі штами залишаються чутливими до карбапенемів та ймовірно до антибіотиків інших груп.