A. baumannii це грамнегативна аеробна паличкоподібна бактерія. Часто зустрічається носійство цього мікроорганізму на шкірі. Передається при прямому контакті. Інфікування легень відбувається шляхом мікроаспірації або через контаміноване обладнання для інтубації і ендоскопії. До факторів ризику колонізації A. baumannii належать: попередня колонізація MRSA, попереднє призначення β-лактамів, карбапенемів або фторхінолонів, тяжкий загальний стан, перебування або попереднє перебування у ВАІТ, недавнє оперативне втручання, встановлений центральний венозний катетер, механічна вентиляція, лікування гемодіалізом, новоутворення.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКАвгору
Інфекція може мати гострий та важкий перебіг, супроводжуватись гіпоксемією і шоком, часто лейкопенією.
В рентгенологічній картині легень переважають інфільтрати, що поширюються на всю частку або багатовогнищеві ураження по типу бронхопневмонії. Симптоми випоту в плевральній порожнині зустрічаються в половини хворих. Діагноз верифікується шляхом культивування мокроти або крові. Посіви крові частіше є позитивними при НП ніж при ГП.
ЛІКУВАННЯвгору
Негоспітальні штами A. baumannii часто чутливі до амікацину, тобраміцину, цефтазидиму, карбапенемів та доксицикліну. Госпітальні штами часто резистентні до β-лактамних антибіотиків та аміноглікозидів. Зазвичай призначається комбінована антибіотикотерапія аміноглікозидним антибіотиком в поєднанні з пеніциліном із антисиньогнійною активністю, або карбапенем, або ампіцилін із сульбактамом (дозування ЛЗ — табл. II.D.1-2). Щораз частіше зустрічаються мультирезистентні госпітальні штами, напр. чутливі тільки до колістину. У випадку чутливості тільки до колістину можливим є одночасне в/в та інгаляційне призначення (відповідно до рекомендацій IDSA/ATS 2016, які одночасно не радять поєднувати колістин з рифампіцином; також не рекомендовано призначати тигециклін).