Метастази пухлин у легені

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗвгору

Легені є однією з найчастіших локалізацій віддалених метастазів, особливо таких пухлин як:

1) колоректальний рак

2) рак молочної залози

3) рак нирки

4) пухлини голови та шиї

5) меланома

6) новоутворення яєчок

7) саркоми кісток і м'яких тканин.

Пухлинні клітини можуть проникати в легені через кровоносні або лімфатичні судини.

КЛІНІЧНА КАРТИНАвгору

Невеликі метастази в легенях загалом не викликають симптомів. По мірі розвитку захворювання можуть виникнути симптоми (напр. біль у грудній клітці, задишка, кровохаркання), обумовлені ростом пухлини або ускладненнями (обтурація бронхів, ателектаз, пневмонія).

діагностикавгору

Допоміжні дослідження

1. Візуалізаційні дослідження

Метастази в легенях найчастіше виявляються за допомогою РГ грудної клітки. Основним діагностичним методом є КТ, особливо по відношенню до прикореневих змін, та змін у середостінні, іноді корисною буває ПЕТ. Менше значення має МРТ.

Радіологічна картина метастазів у легені буває дуже різною — від поодиноких так званих округлих тіней, до поширених дрібних змін типу „легеневого лімфангіозу” (рис. II.G.3-1). Ендобронхіальні метастази (частіші у випадку раку грудей та пов'язані з особливо несприятливим прогнозом) можуть викликати дольовий або сегментарний ателектази; нерідко зустрічається також збільшення прикореневих або середостінних лімфатичних вузлів та плевральний випіт (розд. II.J.3.1).

2. Лабораторні дослідження

В сумнівних випадках корисним буває визначення концентрації циркулюючих онкомаркерів (табл. X.D.1-2).

Діагностичні критерії

У більшості випадків радіологічна картина, у поєднанні з діагностованим онкологічним захворюванням іншого органу, дозволяє діагностувати метастази без необхідності забору матеріалу для гістологічної верифікації. Проте в сумнівних випадках необхідне виконання біопсії (трансторакальної або трансбронхіальної).

Диференційна діагностика

1) вогнище первинної пухлини легень

2) туберкульоз

3) абсцес легені

4) грибкові зміни

5) тератома

лікуваннявгору

Лікувальна тактика у випадку метастазів до легень залежить від:

1) типу первинного новоутворення

2) часу, після якого проявилися вогнища в легенях

3) кількості та локалізації метастазів

4) наявності інших метастатичних вогнищ

5) загального стану хворого.

1. Хірургічне лікування

У випадку обмеженої кількісті метастазів у легенях, особливо якщо вони виявилися по довшому часі від видалення первинного вогнища, лікуванням першого вибору є їх резекція. Відбір до операції проходять хворі, у яких можна радикально видалити (або знищити за допомогою інших місцевих методів) всі метастатичні вогнища, в хорошому загальному стані, які задовольняють спірометричним критеріям відбору до резекції легеневої паренхіми (у випадку метастазів це зазвичай клиновидна резекція), без первинної пухлини та вогнищ дисемінації в інших органах. Резекція метастазів виправдана між іншим у хворих на рак нирки, щитоподібної залози, товстого кишківника або саркоми кісток і м'яких тканин. Показання до хірургічного лікування легеневих метастазів з інших злоякісних новоутворень поступово розширюються.

2. Променева терапія

У випадку обмеженої кількісті метастазів альтернативою хірургічному лікуванню є стереотаксична променева терапія. У пацієнтів з больовим синдромом, кровотечею, задишкою або болями, зумовленими масивним ураженням легень може бути ефективним методом паліативного лікування. Загалом, область опромінення охоплює області, уражені новоутворенням; рідше застосовується тотальне опромінення легень.

3. Хіміотерапія

У хворих із множинними метастазами у легенях при високочутливих до хіміотерапії пухлинах, застосовуються типові для цих пухлин схеми хіміотерапії. Таке лікування може призвести до тривалого одужання при деяких пухлинах (напр. лімфомі, злоякісній хоріонкарциномі і пухлинах яєчок), проте найчастіше має паліативний характер.

4. Гормональна терапія

Є методом першого вибору у хворих на рак молочної залози з наявністю гормональних рецепторів.

5. Молекулярно-спрямована терапія (таргетна)

Швидко зростає роль молекулярно-спрямованих ЛЗ при дисемінованих пухлинах (у тому числі з метастазами в легені). Прикладами є, окрім згадуваних раніше інгібіторів EGFR, ALK і ROS1 при раку легень, інгібітори HER2 при HER2-позитивному раку молочної залози (трастузумаб, пертузумаб, лапатиніб), полівалентні інгібітори тирозинкіназ (сунітиніб, сорафеніб, пазопаніб) інгібітори mTOR-кінази (темсиролімус, еверолімус), які застосовуються зокрема при раку нирки, а також інгібітори BRAF — дабрафеніб, вемурафеніб при лікуванні меланоми.

6. Імунотерапія

Антитіла, які блокують антиген CTLA-4 (Іпілімумаб) або ось PD-1/PD-L1 (ніволумаб, пембролізумаб, атезолізумаб, дурвалумаб) сьогодні застосовуються при лікування дисемінованої меланоми, недрібноклітинного раку легень та інших новоутворень.

прогнозвгору

Загалом прогноз несприятливий — більшість хворих з метастазами в легенях вмирає протягом декількох років від виявлення дисемінації. Малочисельні довготривалі виживання відносяться до високочутливих до хіміотерапії новоутворень та поодиноких пухлин після резекції або стереотаксичної терапії.