Дихальна система є рідкою первинною локалізацією лімфопроліферативних новоутворень.
1. Первинні лімфоми легені
Первинні неходжкінські лімфоми найчастіше походять з лімфоцитів В. Лімфоми низької злоякісності найчастіше розвиваються безсимптомно та виявляються випадково під час контрольного радіологічного дослідження грудної клітки. Діагноз встановлюється на підставі гістологічного дослідження біоптату або повністю видаленої зміни. Прогноз сприятливий, більшість хворих переживає 5 років. Гірший прогноз у випадку неходжкінських лімфом високої злоякісності, які мають схильність до місцевої інфільтрації та метастазування в лімфатичні вузли. Лікуванням вибору є багатокомпонентна хіміотерапія або хіміотерапія комбінована з моноклональним антитілом — ритуксимабом. Легенева форма первинної лімфоми Ходжкіна належить до рідкості.
2. Вторинна локалізація новоутворень кровотворної та лімфатичної систем
Загалом, дихальна система становить вторинну локалізацію лімфопроліферативних новоутворень. Ураження легень та плеври нерідке при лімфомі Ходжкіна, неходжкінських лімфомах та гострому лімфобластному лейкозі. Як правило уражені також прикореневі лімфовузли та лімфовузли середостіння. При хронічному мієлолейкозі частіше виникають інтерстиціальні зміни в легенях. Основною формою лікування цієї групи новоутворень є хіміотерапія, в частині випадків застосовуються таргетні ЛЗ, а при лімфомі Ходжкіна і неходжкінських лімфомах хіміотерапія іноді комбінується з променевою терапією. Прогноз залежить від типу новоутворення та його стадії.