Бериліоз

лат. berylliosis

анг. Chronic berillium disease

ВИЗНАЧЕННЯвгору

Бериліоз (син. хронічна берилієва хвороба, хронічний гранулематозний бериліоз) — це системне захворювання, яке характеризується, перед усім, запальними та гранульоматозними змінами в легенях внаслідок вдихання пилу берилу, його сплавів та сполук.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯвгору

Частота гіперчутливості до берилу оцінюється ~ 16%, а захворюваності на бериліоз — ~0,4–5% у осіб, які мають експозицію до берилу. Щорічна захворюваність в групі осіб з гіперчутливістю до берилу складає ~10%.

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗвгору

Контакт з берилом мають працівники авіаційної, космічної промисловості, особи, які працюють на виробництві зброї, кераміки, електроніки, сплавів з глини та міді, в машинобудуванні та в атомній енергетиці, в переробці відходів та в стоматологічному протезуванні. Ризик розвитку бериліозу залежить від ступеня та тривалості експозиції до берилу. Доведеною є також генетична схильність до бериліозу — зв’язок розвитку захворювання з наявністю алелі HLA-DPB1, яка містить глутамінову кислоту в позиції 69 (Glu69, переважно алель 0201).

Гіперчутливість до берилу є обумовленою на клітинному рівні; при сполученні з білком, берил викликає проліферацію/лімфоцитів CD-4, що спричиняє виділення цитокінів, таких як IL-2, IFN- γ, внаслідок чого відбувається згромадження макрофагів та утворення гранульом.

КЛІНІЧНА Картина Та Типовий перебігвгору

Клінічна картина є дуже подобною до саркоідозу (розд. II.E.2), але симптоми завжди мають хронічний характер. На відміну від саркоідозу, при бериліозі симптоми з боку суглобів спостерігаються рідко.

Характерним є довгий латентний період — в середньому 5–15 років (1–30 років). Клінічний перебіг хронічного бериліозу має мінливий характер: в частині випадків стан хворих є стабільним, в частині спостерігаються рецидиви та ремісії, а в деяких пацієнтів захворювання прогресує.

КЛІНІЧНА Картина Та Типовий перебігвгору

Діагноз встановлюється на підставі:

1) гранулематозних змін в легенях при патоморфологічному дослідженні

2) гиперчутливості до берилу, підтвердженої позитивним результатом тесту проліферації лімфоцитів в крові з сульфатом берилу (BeLPT) in vitro. В випадку захворювання результат тесту BeLPT з рідиною з дихальних шляхів є негативним. Цей тест має високу чутливість (96%) і високу предикційну вартість додатнього результату.

Діагностика та прогноз — такі самі, як при саркоідозі.

Лікування та профілактикавгору

1. Постійна терапія кортикостероїдами корисно впливає на перебіг захворювання.

2.Профілактика

1) технічна — елімінація експозиції до пилу берилу, використання спецодягу, випраного в спеціально підготовлених пральнях

2) лікувальна — виконання тесту BeLPT зі зразком крові як скрінінгового дослідження у осіб з гіперчутливістю до берилу. Особи, які мають таку гіперчутливість, не можуть виконувати працю, пов’язану з контактом з цим хімічним елементом.